Неділя, 16 червня

Ми раділи ухваленню мовного закону так сильно, що, здається, зовсім забули повністю з ним ознайомитися. Opinion зменшив обсяг оригінального тексту з майже 18 тисяч слів до півтори та готовий розповісти найголовніше.

Про що цей закон?

Як би сильно Росія не намагалася довести зворотне, це закон не про утиски інших мов, а про захист державного статусу української. Власне, це й визначається його головним завданням – ані слова про обмеження, заборони чи знущання над російською чи будь-якою іншою мовою.

Також і жодного слова про поділ чи сепарацію, навпаки – цей закон має перетворити українську на інструмент об’єднання суспільства, зміцнення єдності та територіальної цілісності, державності та національної безпеки країни. Ясна річ, аби мова виконувала такі функції, необхідно добряче попрацювати, зміцнивши її та захистивши від невтомних зазіхань нашого сусіда.

Мовний закон: розповідаємо головне із понад 130 тисяч символів

Я звик(-ла) вдома розмовляти англійською / російською / іспанською, що тепер?

Нічого не зміниться. У законі чітко прописано, що його дія не поширюється на приватне спілкування та здійснення релігійних обрядів. Тому ніхто не має право вказувати, якою мовою говорити на кухні, і тим паче ніякі «інспектори» до будинку вриватися не будуть.

Що робити, якщо я не знаю мови?

Головне – визнати це та мати бажання навчатися, про інше подбає держава. У п’ятій статті закону зазначено, що Кабмін затверджує та забезпечує виконання Державної програми сприяння опанування державної мови.

Ті, хто планує нарешті вивчити українську (зокрема й іноземці та особи без громадянства), зможуть відвідувати безоплатні курси з вивчення мови та безкоштовно користуватися необхідними посібниками.

А може ну його, ті курси?

Якщо ви вважаєте себе законослухняним, то ні. Адже шоста стаття починається зі слів про те, що кожен громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою. Ба більше, якщо ви тільки плануєте отримати громадянство України, доведеться знову взятися за навчання.

Щоправда, є винятки. Без засвідчення рівня володіння державною мовою громадянство можуть отримати особи, прийняття яких до лав українців становить державний інтерес. Але пільги доволі умовні: упродовж року новоспечені українці зобов’язані все ж володіти українською на необхідному рівні.

Мовний закон: розповідаємо головне із понад 130 тисяч символів

Значить, на роботі тепер потрібно спілкуватися лише українською?

Закон однозначно визначає перелік осіб, котрі повинні володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання своїх службових обов’язків. Узагальнемо: ідеться про президента, членів уряду, очільників та співробітників державних структур, інших представників влади та державних службовців. Сюди ж зараховуємо адвокатів, нотаріусів, прокурорів, суддів, офіцерів ЗСУ, поліцейських, керівників освітніх закладів, медичних працівників, педагогів та науковців.

Через два роки:

Кожен з «учасників» цього списку повинен буде володіти певним рівнем знання мови. Яким саме – вирішуватиме Національна комісія. Для одних осіб із цього списку – це державний сертифікат (схожий на той, що ми отримуємо, вивчаючи англійську: від А1 до С2), для інших – документ про повну загальну середню освіту.

Так мені доведеться складати іспит?

Тільки у двох випадках: або ви зібрались отримати українське громадянство, або плануєте зайняти державну посаду, котра передбачає складання іспитів.

Давайте докладніше?

Закон засвідчує, що робоча мова діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності – українська.

Тобто усі засідання, зустрічі та інші заходи мають проводитись українською. Таким же чином державною мовою мають складатись усі документи, нормативно-правові акти. Те саме стосується судових процесів, діяльності ЗСУ, прикордонної служби та навіть процесу виборів та референдумів.

Мовний закон: розповідаємо головне із понад 130 тисяч символів

Що там у сфері освіти?

Мова освітнього процесу – українська. Заклади освіти повинні забезпечити вивчення української у такий спосіб, аби за підсумками навчання знання мови було достатнім задля здійснення професійної діяльності. Передбачено і сприяння вивченню мов міжнародного спілкування, зокрема англійської. Наприклад, кілька дисциплін може викладатися мовами ЄС.

Представникам національних меншин і корінних народів гарантується право на здобуття дошкільної та початкової освіти поряд із державною ще й рідною мовою. А також – вивчення своєї мови в закладах загальної середньої освіти.

А у сфері науки?

Мова науки в Україні – українська.

Через рік:

Наукові видання друкуватимуться державною або англійською, або будь-якою з мов ЄС. Проведення конференцій, семінарів чи інших наукових заходів можливе на вибір українською чи англійською. У випадку завчасного попередження про англомовний формат переклад державною можна не здійснювати.

Мовний закон: розповідаємо головне із понад 130 тисяч символів

Як буде з культурною сферою?

Основні зміни відбудуться через два роки:

Культурно-мистецькі, розважальні та видовищні заходи обов’язково будуть проводитись українською. Державною мовою друкуватимуться афіші, листівки, банери, пов’язані з культурними заходами. Можливість додати іншомовний текст залишається, але його обсяг та розмір не має домінувати над українським варіантом.

Театральні вистави, актори яких розмовляють не державною мовою, будуть супроводжуватися: субтитрами, паралельним перекладом у навушниках тощо.

Торкнеться закон і музеїв: облік усіх форм власності, інформація про музейні предмети, вхідні квитки та інформаційна продукція – усе має бути українською. Можливість додати текст іншою мовою також залишається, за умови, що не переважає над оригіналом. Важливе й розміщення – першою завжди має бути державна.

Фільми «звучатимуть» українською, зокрема шляхом дублювання чи озвучення. За невеликим винятком: національні стрічки можуть демонструватися ще й кримськотатарською чи іншою мовою корінних народів.

Дозволена кількість іншомовних реплік у стрічці – 10 %, усі вони мають бути протитровані українською. Закон передбачає й демонстрацію іноземних фільмів мовою оригіналу, але за квотою: 10 % від загальної кількості сеансів на місяць.

Мовний закон: розповідаємо головне із понад 130 тисяч символів

А телебачення та інші ЗМІ?

Мовлення на телебаченні здійснюється державною мовою.

На більші зміни варто очікувати через 30 місяців для всеукраїнських та регіональних ЗМІ та через 60 – для місцевих видань.

Зокрема ЗМІ обов’язково видаватимуться українською. Наклади іншими мовами будуть дозволені, якщо видавець забезпечить відповідний наклад українською, зберігаючи той самий зміст, обсяг та час випуску.

У місцях продажу кількість видань українською складатиме не менше половини. Реалізація продукції іншою мовою буде дозволена лише за наявності відповідника українською.

На видання, на кшталт Kyiv Post, які видаються винятково англійською, кримськотатарською чи будь-якою з мов ЄС, ці правила поширюватися не будуть.

Через шість місяців:

Реклама також буде українською. Для видань, що друкуються, приміром, виключно англійською, автори закону дозволили розміщувати рекламу тією ж мовою.

Які зміни у книговиданні?

Основні зміни відбудуться через два роки:

Видавці повинні будуть друкувати українською не менше половини від усіх книг упродовж кожного календарного року. Вимога не поширюється на продукцію кримськотатарською мовою, мовами інших корінних народів чи меншин, видану за кошти державного та / або місцевого бюджетів.

Як і з друкованими ЗМІ, книгарні мають забезпечити не менше половини продукції українською. Правило не поширюється на книгарні, котрі займаються поширенням винятково книг, виданих мовами ЄС, словників з іноземних мов, підручників, або створені для реалізації прав корінних народів та нацменшин.

Мовний закон: розповідаємо головне із понад 130 тисяч символів

Невже щось вигадали і про комп’ютерні програми та сайти?

Усі програми, котрі реалізуються в Україні, повинні мати український інтерфейс та / або версію англійською чи іншими мовами ЄС. Співробітники органів держвлади, місцевого самоврядування та інших установ державної та комунальної власності мають користуватися програмами з інтерфейсом державною мовою або, у разі відсутності української версії, англійською.

Через три роки:

За замовчуванням усі інтернет-представництва (зокрема сторінки в соцмережах та мобільні додатки) органів влади, місцевого самоврядування, державних та комунальних установ, зареєстрованих ЗМІ мають відкриватися українською версією. Іншомовні версії дозволені, якщо не переважатимуть за змістом та обсягом. Як і з друкованими ЗМІ, правила не стосуються видань на кшталт Kyiv Post.

На мітингах, семінарах та форумах – теж українською?

Так. А ще під час проведення конференцій, виставок, навчальних курсів, тренінгів, дискусій, котрі організовуються державою чи державними установами. Спілкування іншою мовою можливе, але за наявності синхронного чи послідовного перекладу українською, якщо цього вимагає хоча б один з учасників заходу. Це не стосується заходів для обмеженого кола осіб чи організованих для іноземців.

Мовний закон: розповідаємо головне із понад 130 тисяч символів

Я прийшла(-шов) до магазину, якою мовою зі мною мають спілкуватися?

Запрацює через 18 місяців:

Усе обслуговування та інформація про товари (зокрема в інтернет-магазинах) повинне надаватись українською з можливістю дублювання іншими мовами. За проханням ваше обслуговування може здійснюватись іншою мовою, аніж державною.

Виробники продукції, котру реалізують в Україні, мають слідкувати, аби і склад печива, і інструкція до пральної машинки містили варіант державною мовою.

А в лікарні?

Ваше обслуговування в таких закладах має здійснюватись українською, якщо ви самі не попросите спілкуватись іншою мовою.

Через рік усі документи та акти закладів охорони здоров’я мають заповнюватися державною мовою.

І що, навіть у маршрутках?

Так, обслуговування пасажирів у транспорті має відбуватись українською, із можливістю індивідуального обслуговування іншою мовою. Так само українською має подаватись уся інформація, повідомлення, написи та оголошення. За потреби дозволяють використовувати ще й англійську.

Де ще обов’язково має бути українська?

Схожі правила поширюються на сферу спорту: заходи мають проводитися державною мовою так само, як і будь-які оголошення чи квитки на ті чи інші змагання.

Поштові адреси відправника й одержувача відправлень та повідомлень мають виконуватись українською. Ясна річ, якщо не йдеться про лист до умовного Лондона.

Через рік громадські об’єднання, політичні партії та будь-які інші юридичні особи, звертаючись до державних органів, установ чи закладів, повинні вести листування саме державною, без винятку.

Мовний закон: розповідаємо головне із понад 130 тисяч символів

Хто та як відповідатиме за стандарти української мови?

Для цього закон передбачає створення Національної комісії зі стандартів державної мови. Це орган центральної виконавчої влади, чия діяльність координується Кабміном через міністра освіти та науки.

Нацкомісія здатна затверджувати та напрацьовувати низку стандартів нашої мови, зокрема термінологію, правопис, стандарти транскрибування і транслітерації тощо. Також комісія перевірятиме рівень володіння мовою при набутті громадянства чи зайнятті державних посад.

Так, а хто захищатиме мову, крім самого закону?

Із цією метою запроваджується посада Уповноваженого із захисту української мови, котрий і контролюватиме виконання закону. До того ж, для діяльності Уповноваженого планується створення секретаріату, який займатиметься організаційним, експертно-аналітичним, правовим, інформаційним та матеріально-технічним забезпеченням діяльності «захисника мови». Саме ця людина, разом зі своєю командою контролюватимуть виконання норм закону, прийматимуть скарги від громадян, а вже через шість місяців після призначення Уповноваженого порушник мовного закону може отримати попередження та 30 днів на усунення порушення. Якщо вимоги Уповноваженого не будуть виконані, то слід очікувати на штраф.

Отже, ніяких драконівських обмежень чи мовних патрулів, котрі кидатимуть за ґрати, почувши хоча б слово російською, немає і не буде, навіть коли чинності наберуть усі статті закону. Натомість маємо зважений документ, який справді здатний захистити українську мову та сприяти її популяризації. Хіба не це нам потрібно?

Текст: Дмитро Журавель

Ілюстрації: Наталія Стахнова

Залишити коментар