Вівторок, 20 серпня

Напад сміху

Так склалося, що наступного дня після шокуючої заяви головного військового прокурора Анатолія Матіоса про територіальні загрози з боку Румунії я в справах приїхав у Бухарест. Ясна річ, почав розпитувати знайомих румунів: що, справді хочете напасти на нас? На щастя, ніхто з них не чув, що в Україні вищі посадові особи вже бачать Румунію новим ворогом. Тому лише здивовано розводили руками: Румунія? Анексія Буковини? Ти серйозно?!

Нагадаю, у неділю генерал-полковник української юстиції струсонув усю країну новиною: йому стало відомо про віроломні плани румунів загарбати в нас його рідну Буковину! Пан Матіос запевнив, що вже з наступного дня підніме всіх на ноги й почне боротися за Україну. А саму ситуацію підсумував так: «Навіть “травоїдні” можуть захотіти стати “хижаками”, якщо ми не захищатимемо свою Державу». Не коментуватиму те, що члена НАТО військова людина називає «травоїдним», тим самим втручаючись у геополітику та псуючи міждержавні відносини. Поставлю натомість запитання: чи варто нам очікувати нападу з боку Румунії?

Якщо йдеться про заяви пана Матіоса, то очікувати можна хіба нападу сміху. Бо вся ця висмоктана з пальця «загроза», яку десь хтось побачив на аматорському відео, має тільки одну мету – захистити не Україну, а самого Анатолія Матіоса і його посаду. Припускаю, пан прокурор активно симулює бурхливу діяльність, щоб довести новій владній команді свою ефективність і незамінність. Ідеться не тільки про войовничий патріотичний запал – у хід ідуть усі способи надіслати новому президентові чіткий месидж: «Я за вас, тільки залиште мене в кріслі!».

Давайте зведемо докупи кілька фактів, щоб у цьому переконатися. Почнемо з того, що старша сестра військового прокурора – відома письменниця й депутатка Верховної Ради Марія Матіос – нещодавно проголосувала за внесення законопроектів Володимира Зеленського до порядку денного парламенту. Усе б нічого, та Марія Матіос обрана від «Блоку Петра Порошенка», і більшість її колег цю законодавчу ініціативу не підтримала. Але мета в такого голосування була проста: щоб між прізвищами «Зеленський» і «Матіос» з’явилася сполучна позначка «за».

Після цього й сам військовий прокурор вирішив не приховувати своєї підтримки новій владі. Наприклад, коли Зеленський призначив свого друга Івана Баканова керувати СБУ, Матіос сказав, що готовий підтримати цю людину й у разі потреби допомогти, бо «треба допомагати будувати державу». Яка патріотична й державницька позиція!

Але на цьому Анатолій Матіос не зупинився. Йому видалося важливим не просто підтримати Володимира Зеленського, а зробити це так, щоб усі почули. Тому військовий прокурор особливо не добирав слів, намагаючись звучати скандально й розкуто: «Верховна Рада розпущена обґрунтовано – раз; Верховна рада за останні півтора роки “оскопила” правоохороні органи шляхом обрізання їх повноважень для досягнень у боротьбі з корупцією – два; у Верховній Раді є багато притомних, розумних депутатів – три; політична доцільність відсутньої коаліції зробила з держави клоуна – чотири; і п’яте – клоуни не можуть бути суб’єктами міжнародної політики, коли ти клоун – то ти на паперті, а тому коли держава, яка немає суб’єктності та немає спроможності захищати й дотримуватися устроїв державних інструментів і державної політики, то є не держава».

Вам не здається, що аж така різка й емоційна заява не зовсім пасує до статусу військового прокурора? Чи не професійніше було б утриматися від коментування політичних питань, не кажучи вже про називання обраних народом депутатів клоунами? Але що поробиш, у пана Матіоса тепер, мабуть, завдання інше – за всяку ціну достукатися до Зеленського, запевнити в своїй повній лояльності й підтримці. Зберегти високу посаду, залишитись у владі. А тому й депутати парламенту хай будуть клоунами, і дружня нам Румунія – перетвориться на хижого агресора та готується до нападу.

Мотиви таких дій зрозумілі, та все це має мало спільного з офіцерською честю й людською гідністю. Не кажучи вже про державні інтереси.

Андрій Любка