Четвер, 18 липня

Про те, що Україна не має наміру сходити з євроінтеграційного курсу, неодноразово запевняв Володимир Зеленський як кандидат у президенти і як чинний глава держави. Нагоду переконатися в серйозності його намірів матимемо невдовзі. Саміт Україна-ЄС відбудеться 8 липня. Місце проведення – українська столиця.

Черга Зеленського

Це вже буде 21-а зустріч у такому форматі. Рік тому, на ювілейному 20-му саміті в Брюсселі, Україну представляв Петро Порошенко, євроінтеграційна та євроатлантична політика якого наскрізною ниткою проходила через усю його п’ятирічну каденцію. Саме за президента Порошенка у 2014 році підписана Угода про асоціацію України з ЄС (зневажений Віктором Януковичем документ став для нього тригером в історії, що закінчилася переселенням із Межигір’я до Ростова-на-Дону), а в 2017-му українці отримали безвіз. 

Настала черга Володимира Зеленського не на словах, а на ділі продемонструвати реальні шляхи зближення з Європою. Йому, як і Петру Порошенку, на саміті доведеться мати справу із президентом Європейської Ради Дональдом Туском та президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером, з якими він познайомився під час першого закордонного візиту до Брюсселя на початку цього літа. Особливо теплою видалася зустріч із паном Юнкером.

«Провівши кілька зустрічей із міжнародними лідерами, Володимир Зеленський тепер не просто “новий глава держави”, а повноцінний суб’єкт на міжнародній арені, – повідомила Opinion політична експертка Ірина Верещук, кандидатка в народні депутати від партії «Слуга народу». – А наші європейські колеги, спираючись на волю українського народу, розуміють, хто є хто. Бо в іншому випадку вони не підтримували б Україну на шляху приєднання до європейського простору і не надавали б фінансової допомоги в реалізації фундаментальних демократичних норм та цінностей. З огляду на це Україна продовжує свій європейський курс, незалежно від того, хто обіймає посаду президента». 

Довідка:

Перший саміт Україна-ЄС відбувся 5 вересня 1997 року в Києві. Українська столиця вдесяте прийматиме цей захід, а в останнє десятиліття його проводять у Києві та Брюсселі почергово. В Україні саміт відбувався ще двічі – в Ялті. Також він був у Австрії, Франції, Данії, Нідерландах, Фінляндії. У 2012 і 2014 роках не проводився. 

У Брюсселі Володимир Зеленський вчергове наголосив на незмінності закріплених у Конституції України пріоритетів зі стратегічним курсом держави на набуття повноправного членства в ЄС і НАТО, готовності нашої країни дотримуватися взятих на себе зобов’язань, зокрема у відносинах із міжнародними фінансовими інституціями. А Жан-Клод Юнкер підтвердив підтримку України з боку ЄС щодо її євроінтеграційного вибору. 

Конкретика чи формальність?

Чи не це саме почуємо на саміті? Чи буде, крім палких запевнень у стратегічних намірах й обміну люб’язностями, якась конкретика? 

«Це буде абстрактний саміт, на якому покажуть, що Україна і ЄС продовжують співпрацю – ми не відхиляємося від курсу євроінтеграції, а ЄС усіляко вітає цей рух, – розповіла Opinion Олеся Яхно, політична експертка. – Буде загальний підхід, бо всі розуміють: ми знаходимося в стані виборів. Фактично ніхто не знає, що буде, якщо говорити про предметні речі, маю на увазі фінансову допомогу, конкретні програми під структурні реформи. Усі чекають, якою буде політика після виборів, хто стане прем’єр-міністром, яким буде склад уряду. В останні місяці звучало багато різних заяв, потім вони спростовувалися. А конкретика може бути хіба що по якихось попередньо напрацьованих речах, котрі перебувають у стадії реалізації».

На конкретних речах загострила увагу Ірина Верещук: учасники саміту обговорять війну на Донбасі, Угоду про асоціацію з ЄС, макрофінансову допомогу ЄС. Від Володимира Зеленського очікують сприяння у прискоренні процесу реформ у деяких секторах. Це впровадження верховенства права та боротьба з корупцією, приведення законодавства України відповідно до законодавства ЄС, продовження змін в енергетичному секторі, реформи ринку землі та в секторі приватизації великих промислових підприємств.

«Не скажу, що захід матиме суто формальний характер, але, думаю, повноцінне впровадження всіх його підсумків буде після оновлення Верховної Ради і того, як європейські колеги оцінять працездатність нового парламенту – при наявності більшості в президента вони розумітимуть, що необхідні для євроінтеграції закони ухвалюватимуться, – продовжила пані Верещук. – А тому песимістична заява Клімкіна (глава МЗС України – прим. ред.) про “можливий вступ лише у 2035 році” не стане реальністю. Також у президента України є можливість обговорити продовження санкцій для РФ і ще раз наголосити на необхідності звільнення українських моряків та всіх політичних в’язнів».

Від формальних заходів більше немає сенсу, і якщо обмежитися черговою декларацією про дружбу, то великої користі не буде. У цьому переконаний міністр закордонних справ України (2007-2009 роки) Володимир Огризко. Українська сторона має вийти на саміт із низкою конкретних пропозицій в інтересах нашої держави.

«На порядку денному мають стояти такі теми як промисловий безвіз, необхідні регуляції, пов’язані з електроенергетикою, адаптування вимог ЄС до наших реалій, – зазначив Opinion пан Огризко. – Треба провести детальний аналіз виконаного по Угоді про асоціацію. Є речі, які потребують уточнень і доповнень, бо життя вносить корективи, і саме вони мають стати предметом ретельного обговорення. Нас продовжують пресингувати по лісу-кругляку. Тому наближення до вирішення цієї проблеми стане великим плюсом. На багато речей треба подивитися з практичної точки зору. І якщо нам вдасться привести все це до спільного знаменника, то в цьому і буде головний сенс».

Чинник позачергових виборів до ВРУ, які відбудуться менш ніж через два тижні після саміту Україна-ЄС, також не можна скидати з рахунків.

«Парламентські вибори, тим паче дострокові, – фактор, що знижує ефективність переговорів, бо після них буде новий склад ВРУ, уряду, – розповіла Opinion нардепка Світлана Заліщук, голова підкомітету з питань євроатлантичного співробітництва та євроінтеграції Комітету ВРУ в закордонних справах. – Але європейська влада теж поміняється вже восени – нещодавно відбулися вибори до Європарламенту. Важливо, щоб усі європейські інституції продовжувати свою роботу. І важливо те, що від зміни їхніх керівників курс не поміняється. А з української точки зору розуміємо: президент чітко означив стратегію європейського курсу. Не бачу підстав для зміни цього курсу. Тому напрацювання, завдання, інтереси України будуть винесені на порядок денний і обговорені на цьому заході». 

Згадати ганьбу ПАРЄ

Після рішення ПАРЄ дозволити Росії повернути свою делегацію до Парламентської асамблеї чимало українців згадали вірш Олександра Олеся «Пам’ятай» із рефреном «Європа мовчала». Зокрема, у соцмережах цитували поезію про важку боротьбу України проти ворога і цілковиту байдужість Старого світу до наших проблем. Удар депутатів ПАРЄ по Україні дуже неприємний, плюс їхнє цинічне загравання з агресором і домінування матеріальної зацікавленості над справедливістю.

І хоча ПАРЄ і Євросоюз – не одне й те ж саме, чи порушуватиметься це питання під час саміту? Чи слід загострити увагу керівників ЄС на кричущій несправедливості європейської організації щодо України, яка веде боротьбу на Сході та постійно наголошує на поверненні анексованого Криму?

На думку Олесі Яхно, навряд чи це питання чіпатимуть, адже вважається некоректним, коли представники однієї структури дають оцінку рішенням іншої. А ось Володимир Огризко говорить про ймовірність такої можливості: «Це можна зробити під час обговорення політичних питань. Якщо з нашого боку акцентуватимуть увагу на неприйнятності речей, які відбуваються в ПАРЄ, то це було б доцільно і логічно».

Про те, що це питання не може бути проігнороване на саміті ані з боку України, ані з боку ЄС, вважає й Ірина Верещук. Адже українські дипломати та громадяни обурені рішенням повернути РФ у ПАРЄ, а активісти в Києві пікетували посольства низки європейських країн, депутати яких підтримали рішення про повернення Росії до асамблеї. Резонанс серйозний: МЗС України відкликало посла в Раді Європи для вироблення плану подальших дій, а українська делегація оголосила про призупинення своєї участі в літній сесії ПАРЄ, за винятком оскарження повноважень російської делегації.

«Не маємо робити різких рухів та втрачати баланс у співробітництві з європейськими партнерами, але шляхом діалогу, зокрема і в рамках запланованого на 8 липня саміту, потрібно чітко зрозуміти, як саме ЄС надалі бачить механізм стримування політики агресора», – продовжила пані Верещук.

Мову не чіпатимуть

Євросоюз пообіцяв на прийдешньому саміті не критикувати український закон про освіту. 13 червня посли країн-членів ЄС схвалили відповідну заяву та надіслали її до Києва. Схоже трактування містилося і в заключному комюніке торішнього саміту. Але в попередніх заявах були негативні висловлювання щодо ухваленого в 2017 році закону про освіту. Їх ініціювала Угорщина, яка блокувала всі засідання комісії Україна-НАТО на найвищому рівні. Чи вдасться ЄС закрити мовне питання?

«Не думаю, що Європа закриє це питання назавжди, адже ЄС очікує від України повного виконання рекомендацій Венеційської комісії щодо закону про освіту недискримінаційним шляхом, у діалозі з національними меншинами та іншими зацікавленими сторонами, – пояснила Ірина Верещук. – Для поступової реформи повинно бути надано більше часу. Україна має підготувати покрокову карту імплементації мовної статті. Міносвіти вже погодилося з рекомендаціями Венеційської комісії, що перехідний період для імплементації статті треба продовжити. Ця стаття має запрацювати не раніше 2023 року. Єврокомісія зазначає, що Україна має гарантувати всім громадянам використання мов нацменшин під час навчання».

«Не хочу робити прогнозів, але маємо зробити все можливе, щоб закрити це питання, – запевнила Світлана Заліщук. – Водночас бачу в цьому і ризик, адже Угорщина веде агресивну політику не тільки щодо України, а й інших своїх сусідів, використовуючи мовне питання як активний геополітичний інструмент. Тому сумніваюся, що ця країна повністю зніме його з порядку денного. Орбан (прем’єр-міністр Угорщини – прим. ред.) використовує питання мови для мобілізації власного електорату».

Порішайте з МВФ!

Чи розраховувати Україні на фінансову допомогу ЄС? Відповіді для Opinion від експертів з економічних питань однозначні – без програми МВФ грошей годі очікувати. 

Сергій Фурса, інвестиційний банкір:

«Макрофінансова допомога від ЄС прив’язана до програми МВФ. І як тільки ми знову відновимо повноцінне співробітництво з Фондом, тоді й постане питання про отримання коштів від ЄС. Цього питання можуть торкатися на саміті, але воно не зрушиться через названу причину. Як тільки в Україні після парламентських виборів сформують новий уряд, то воно стане цілком реалістичним».

Юрій Панченко, редактор інтернет-видання «Європейська правда»:

«Обіцянки, звісно, будуть, але МВФ – ключик, без якого відкрити інші програми неможливо. Тому для ЄС важливо декларувати необхідність якнайшвидшого відновлення програми з МВФ, а для української влади – показати позитивну динаміку в співпраці з Фондом. Не очікував би проривних економічних зрушень. Це питання уряду, а нинішній уряд уже допрацьовує, і всі в передчутті формування нового».

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії:

«Спочатку Україна має забезпечити домовленість про нову програму з МВФ, і лише після цього може бути ухвалене рішення щодо надання чергового траншу макрофінансової допомоги ЄС. Тому, думаю, на саміті жодного рішення про виділення коштів не буде ухвалено через відсутність рішення Фонду. Тобто це питання має вирішуватися з МВФ, а не з ЄС». 

Текст: Віктор Цвіліховський

Залишити коментар