П'ятниця, 18 жовтня

Гойдалка ціни на нафту – на тлі напруженості між США й Іраном – знову летить угору. Вартість бареля нафти Brent на лондонській біржі ICE Futures уже досягла позначки 65,49 доларів. Зважаючи на те, що ця напруженість і далі посилюється, можна прогнозувати, що «чорне золото» теж ростиме в ціні. Водночас в Україні на 1 липня заплановано старт реформи паливного ринку, що, як уже видно, навряд чи пройде без сюрпризів. Як усі ці чинники позначаються на гаманцях пересічних українців, що заправляють автомобілі на АЗС? 

Реформа передбачає ліцензування виробництва, торгівлі та зберігання бензину, дизпалива і скрапленого газу, початок роботи модернізованої системи електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) і запуск системи контролю за фактичним його обігом та залишками на акцизних складах. А також посилення відповідальності – чималі штрафи за нелегальні операції з пальним. Ці зміни ухвалені на рівні закону торік у листопаді. Експерти зазначають, що нові «правила гри» на паливному ринку спрямовані, передусім, на його очищення від фальсифікату й різноманітних схем, які вимивають із державної скарбниці колосальні суми у вигляді недоданих податків. 

Реформа як боротьба з тіньовим сегментом 

«Нарешті ринок дочекався цієї реформи, але її ще потрібно реалізувати, – зазначає у коментарі Opinion директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн. – Це потрібно робити однозначно, бо нелегали вже захопили майже 50 % ринку зрідженого газу – сидить у тіні й торгує пальним без касових апаратів. У тіні й величезні обсяги дизпального. Знову розквітли чимало мінінафтопереробних заводів, там почали переробляти конденсат невідомого походження та якості. Паливний ринок курсує в тінь. А реформа покликана зупинити цей процес і нарешті запровадити на ньому європейську практику». 

Проте із самою реформою поки не все так просто. Спочатку Верховна Рада, ухваливши на початку червня законопроект № 10359, відтерміновує до наступного року штрафи (а йдеться про 500 тис. грн) за відсутність ліцензії. Мовляв, із торішнього листопада не всім вистачило часу, аби зібрати пакет документів, потрібний для оформлення ліцензії. Скажімо, глава парламентського Комітету з питань податкової й митної політики Ніна Южаніна відзначила, що бракує окремих документів для отримання ліцензії на зберігання пального в більшості суб’єктів господарювання, зокрема сільськогосподарських підприємств, гірничо-видобувних і автотранспортних компаній. Тож час до січня 2020 року їм якраз і знадобиться, аби зібрати ці документи. 

А за кілька тижнів долею малого бізнесу, який, на думку прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, не готовий до введення ліцензування зберігання пального, перейнявся уряд. Тож на засіданні Кабінету Міністрів прозвучала думка, що відтермінувати вже потрібно й саме запровадження ліцензій. Прем’єр-міністр переконаний, що закон у будь-якому разі повинен полегшувати, а не ускладнювати життя людей. І пообіцяв, що уряд звернеться з таким проханням до Верховної Ради, хоча висловив сумнів, що це вдасться зробити до 1 липня, оскільки «поки що парламент займається іншими питаннями». 

Щоправда, у Комітеті ВР з питань податкової й митної політики вважають, що відтермінування штрафів за відсутність ліцензії досить, а ось відкладати саму реформу не слід. Напередодні згаданого засідання уряду глава профільного парламентського комітету Ніна Южаніна наголосила, що підзаконні акти, пов’язані з упровадженням із 1 липня 2019 року змін до системи електронного адміністрування реалізації пального, не готові. Тому звернулася в соцмережі до очільника уряду із проханням зобов’язати «міністерства, які мали би забезпечити цей процес, дозволити запрацювати електронній системі, виконати свої безпосередні функції так, щоб і для бізнесу було добре, і бюджет отримав кошти». 

Що зволікати далі не можна, переконують і в Нафтогазовій асоціації України, бо «реформу, яка може привести до різкого скорочення обсягів тіньового ринку пального, збільшення податкових надходжень і поліпшення якості нафтопродуктів для споживачів», ще раз буде провалено. Адже нині, за даними НАУ, з порушеннями в Україні працюють щонайменше півтори тисячі заправок і невизначена кількість складів із нафтопродуктами. При цьому обсяг реалізації палива через нелегальні заправні пункти, переконують в асоціації, досягає 40 тис. т. Тіньовий ринок, зокрема в сегменті ДП, становить 20 %, а зрідженого газу – 30-50 % залежно від регіону. Якщо казати про минулий рік, то прогнозні втрати державного й місцевих бюджетів фахівці Нафтогазової асоціації оцінюють у майже 10 млрд грн. 

Чи вдарить ліцензія по цінах? 

Усе це, звісно, дуже важливо, і розв’язувати проблему потрібно. Проте для пересічного споживача, який мало розуміється на тонкощах роботи паливного ринку й тамтешніх «правилах гри», важливіше, чи втримаються ціни на пальне бодай на тому рівні, на якому вони зараз, бо вони й так досить боляче б’ють по гаманцях. Якщо подивитися на вартість літра найпопулярнішого бензину марки «А-95», то картина вимальовується така. В середньому літр цього бензину сьогодні коштує 29,5 грн. Найдешевше – 26,99 грн, найдорожче – 31,99 грн. Середня ціна літра дизельного пального не набагато менша – 28,29 грн, вилка цін – від 25,59 до 30,99 грн. Скраплений газ, зрозуміло, дешевший, він у середньому коштує 13,5 грн за літр, коливаючись у межах від 12,9 до 14,9 грн залежно від АЗС. 

«Ціни безпосередньо в Україні залежать від багатьох чинників, але основних маємо три, – пояснює Opinion директор спецпроектів Науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев. – Оскільки ми закуповуємо близько двох третин нафтопродуктів, які потрібні українській економіці, то перший – це вартість цих нафтопродуктів саме на нашому кордоні. Другий чинник – курс валюти, бо нафтопродукти ми закуповуємо за валюту. І третій – це рівень попиту і пропозиції. Тобто ціна залежить ще й від того, чи вистачає нафтопродуктів на ринку, аби задовольнити всі потреби. Причому інколи достатньо не самої нестачі пального, а навіть розмов про те, що насувається дефіцит. У такому разі зазвичай виникає так званий ажіотажний попит, який тягне за собою зростання цін. Скажімо, нещодавно такий ажіотажний попит виник, коли почалися розмови про заборону російського експорту». 

Хоча насправді, зазначає експерт паливного ринку, там заборони як такої не було, а лише зміна порядку оформлення вивізних (експортних) партій нафтопродуктів, які йшли з РФ, зокрема, і в Україну. «Якщо раніше ці партії оформлювалися через митні органи РФ, то з 1 червня вони оформлюються через російське Міністерство економічного розвитку, і причому це тепер треба робити щомісяця, – підкреслює Геннадій Рябцев. – А це також може використовуватися як ще один привід, аби змінювати на українських АЗС ціни». 

Отже, враховувати потрібно вартість нафтопродуктів на кордоні, курс гривні й рівень попиту, який визначається не лише тим, скільки пального є насправді, а й рівнем усіляких спекуляцій навколо його формування. На думку Геннадія Рябцева, ні ціна на нафту, яка хоч і змінюється, проте поки не суттєво, ні курс національної валюти, яка поки більш-менш стабільна, найближчим часом на вартість літра пального не впливатимуть. 

«І хоч зазвичай за таких умов трейдери намагаються влітку цін не чіпати, є один чинник, про який я ще не сказав, але він може стати справжньою халепою, – вважає експерт паливного ринку. – Ідеться про те, що держава періодично на ринку щось змінює. Чи то рівень податків, чи порядок оформлення партій, чи запроваджує якісь заборони. А саме з 1 липня цього року мають бути змінені “правила гри” на цьому ринку. Запровадять ліцензування виробництва, імпорту й торгівлі нафтопродуктами. Тобто кожна компанія, яка торгує бензином, ДП і скрапленим нафтовим газом, зберігає, транспортує, виробляє чи імпортує його, змушена буде брати ліцензію на здійснення цієї діяльності. Та хоч вартість ліцензії там незначна, щоб її отримати, потрібно зібрати півтора десятка різних документів і завірити ці документи у п’яти різних органах виконавчої влади. Тож сам факт того, що потрібно буде всім учасникам ринку бігати і завіряти оці нові папірці, обов’язково призведе до виникнення певних проблем». 

На думку Геннадія Рябцева, це може вдарити й по цінах, які навряд чи стануть меншими. «Тому, – каже експерт, – попри відсутність об’єктивних підстав і причин для подорожчання пального, ця зміна порядку проведення операцій на ринку може призвести до подорожчання продукції вже найближчим часом. А яким буде подорожчання, залежатиме від того, якої величини будуть проблеми, пов’язані з оформленням документів». 

Без рівнемірів і витратомірів порядку не буде 

У Сергія Куюна щодо цього інша думка. Він вважає, що пального зараз на ринку достатньо, і немає жодних підстав, аби воно почало дорожчати. Не вплине на ціни, вважає він, і необхідність оформлювати ліцензію. «Продукту на ринку вистачає, завезли спеціально до літа, коли попит росте, більше, – каже він, – а ціни зараз навіть нижчі, ніж були на початку року, коли спостерігався пік. Тому очікувати потрясінь не варто, їх не буде. Не знизить і не підвищить ціну навіть потреба оформлювати з 1 липня цього року ліцензію. Хочу окремо зазначити, що найбільше ціна залежить від того, які процеси відбуваються на світовому ринку нафти». 

Ліцензії – це тільки частина реформи паливного ринку, причому не найістотніша, пояснює експерт. «Ухваливши 23 листопада минулого року пакет змін, парламент дав старт новому етапу реформування паливного ринку, – зазначає Сергій Куюн. – Та мало ухвалити закон. Щоб він запрацював, потрібно розробити й ухвалити цілий пакет підзаконних актів, на що й було відведено цілих сім місяців. Стільки ж часу дали й учасникам ринку на підготовку, після чого з 1 липня 2019 року має бути введено ліцензування оптової та роздрібної торгівлі нафтопродуктами, а також діяльності з їхнього зберігання. Тобто часу було більш ніж достатньо». 

Для отримання ліцензії, пояснюють у Нафтогазовій асоціації України, не треба жодних нових паперів. Президент НАУ Неля Привалова уточнює перелік. За її словами, це документ на землю, акт вводу в експлуатацію або документ на право власності та дозвіл на експлуатацію об’єкта підвищеної небезпеки. Тож у НАУ переконані: хто працює із дотриманням усіх норм, отримає дозвільні ліцензії швидко й автоматично потрапить у публічний перелік ліцензіатів та місць виробництва / зберігання оптової й роздрібної торгівлі пальним на сайті Державної фіскальної служби. 

Нормою ж, яка здатна справді стати отим новим «правилом гри» на паливному ринку і змінити його повністю, у НАУ вважають контроль за перевезенням пального. У консалтинговій групі «А-95» пояснюють, що якщо реформу таки запустять, кожний бензовоз, який їде з пальним, буде зазначатися в акцизних накладних і автоматично включатиметься в публічний перелік на сайті ДФС. «Це дасть змогу легко перевірити, чи легальні нафтопродукти везе автомобіль, – каже Сергій Куюн. – Поки що саме на автомобілях перевозиться і фальсифікат, і необліковане пальне». 

За словами директора «А-95», ця система працюватиме коректно тільки тоді, коли одночасно працюватимуть і засоби вимірювання. «Тому найголовніше – те, що рівнеміри й витратоміри встановлюються на всі нафтобази, на всі склади й бензовози. Перші – у резервуарах, другі – це лічильники в місцях продажу пального. Забезпечення такого тотального контролю за переміщенням палива, щоб нафтопродукти не могли потрапити у систему звідкись зліва, це найголовніше. Одночасно модернізується й система електронного адміністрування реалізації нафтопродуктів. Якщо підсумувати, то все має стати так, як давно є в Європі, коли повністю видно, як пальне йде від кордону й до кінцевого споживача, з оплатою відповідних податків. Поки цього немає, ми на паливному ринку маємо великий тіньовий сегмент. А через це бюджет не отримує кошти, і НПЗ наші не мають змоги нормально розвиватися, та й конкуренції цивілізованої немає». 

Текст: Лариса Вишинська

Залишити коментар