П'ятниця, 13 грудня

У відповідь на неочікуваний законопроєкт нардепки Богомолець про «дематюкізацію» очільниця Міністерства охорони здоров’я Уляна Супрун розповіла, що насправді наука має чимало аргументів на користь ненормативної лексики. 

У своєму дописі очільниця Міністерства зауважила, що подібні законопроєкти більш доречні для Північної Кореї, аніж для європейської країни, та пояснила, чому насправді лайливі слова часом навіть необхідні.

Зокрема Супрун переконана, що влучно й точно застосована лайка корисна для нашого здоров’я. За словами чиновниці, дослідження засвідчують: ненормативна лексика, що описує наше ставлення до ситуації та не спрямована образити співрозмовника, призводить до нейтральних чи позитивних наслідків.

«Якщо ми реагуємо нецензурною лексикою на складну неприємну ситуацію, а не на людину, то відчуваємо полегшення. У цьому разі наше обурення новинами, біль при тренуванні, травмі, тривожність, подив чи переляк знаходять миттєве та досить точне вираження, на що мозок реагує виділенням ендорфінів», – пояснила Супрун.

«Важливо, що матюками слід саме послуговуватися в найпотрібніший момент, а не розмовляти ними постійно. Інакше мозок звикає та перестає сприймати лайку як щось екстраординарне. Розуміти та висловлювати свої емоції – корисно для здоров’я та спілкування. Спостереження за людьми, які прожили понад 100 років, показало, що, окрім інших чинників, довгожителів об’єднує вільне висловлення своїх емоцій. А ось тривале пригнічення емоцій, замість їх проявлення (так зване репресивне опанування емоцій), пов’язане з вищою захворюваністю на рак і гіпертензію», – додала вона.

Уляна Супрун переконана: викорінювати слід пасивну та активну агресію, дискримінацію, штампи, але не обсценну лексику як таку.

«Найкраща турбота про українську мову – це спілкуватися та творити нею, незалежно від сфери роботи, розробляти професійну лексику, перекладати ресурси та літературу, читати українських авторів, а не законодавчо регулювати те, що ми кажемо», – підсумувала в. о. міністра.

Залишити коментар