Субота, 5 грудня

Курс на нову систему правосуддя, бажання перетворити олігархів на «слухняних громадян» та нові, але подекуди знайомі обличчя, відібрані у форматі нон-стоп. Усе, що варто знати про партію «Голос», розповідаємо в рубриці «Вибори» на Opinion.

Ми створили цю рубрику, аби ви мали можливість прийняти усвідомлене, об’єктивне, а головне – власне рішення на парламентських виборах цього літа. Розповідаючи про кожну з партій, ми звертаємося до офіційних сайтів, відкритих джерел, без емоцій розбираємо програмні обіцянки та реальність їхніх виконань.

Ми запланували матеріали про 10 політичних сил, які, за даними соціологічних компаній, мають найвищі шанси. А для того, щоб уникнути маніпуляцій, порядок появи текстів було визначено за абеткою.

Що у програмі партії?

Партія Вакарчука на вибори йде з практично однойменною програмою – «Голос змін» має стати саме тим планом дій, який музикант разом зі своєю командою спробують реалізувати в будівлі парламенту. Щоправда, програма, розміщена на сайті ЦВК, дуже узагальнена, відтак розповідаючи про головне, ми зверталися й до повної версії з сайту політичної сили. Отож, давайте дивитися разом.

«Справедливість варта того, щоб битися за її перемогу»

Перше, на що звертають увагу в «Голосі» – необхідність реального правосуддя. У команді Вакарчука запевняють, що знають, як змінити систему з хабарів та посередників, а почати планують із «суддів над суддями».

Зокрема «Голос» наголошує на необхідності наповнити Вищу кваліфікаційну комісію суддів та Вищу раду правосуддя порядними та компетентними суддями, які відбиратимуться за допомогою міжнародних експертів. Громадські фахівці, згідно з програмою, отримають близько половини місць в органах добору та контролю за суддями. Також партія Вакарчука планує запровадити нові стандарти вимог до суддів та прокурорів і змінити систему юридичної освіти. Серед інших планів – запровадити у судах електронний документообіг, зробити Службу безпеки «підзвітною народу» та ліквідувати антикорупційні підрозділи СБУ та прийняти закон про обіг зброї, узгоджений із європейським законодавством.

Корупціонерам Вакарчук обіцяє тюрму. Більше того, команда співака наголошує, що знає, як налагодити ефективну антикорупційну систему. Ідеться, наприклад, про посилення повноважень НАБУ, перезавантаження САП та НАЗК, повернення відповідальності за незаконне збагачення, скасування права на заставу для корупціонерів та невідворотність покарання для замовників та організаторів терору проти активістів-антикорупціонерів. Також «Голос» планує удосконалити систему публічних закупівель ProZorro.

«Ми станемо багатшими»

Команда політичної сили переконана: за ІТ-індустрією – майбутнє, якщо тільки держава не заважатиме цьому майбутньому розвиватися. Відтак «Голос» обіцяє прийняти Акти цифрової свободи, завдяки якому ІТ-сектор матиме низькі податки, а Трудовий кодекс для нього буде скасовано.

Також у планах партії державні програми перекваліфікації та навчання, побудова цифрової інфраструктури, підтримка інновацій і стартапів та робота над захистом інтелектуальної власності.

Олігархів Вакарчук і Ко збираються перетворити на «законослухняних громадян», перекривши можливість монополізувати економічні галузі, контролювати ЗМІ та призначати «своїх людей» на державні посади. Аби завдати удару «одночасно по всіх джерелах упливу олігархів», Вакарчук збирається застосувати антимонопольне законодавство, призначити готових до боротьби професіоналів у державні регулятори та запровадити жорсткі вимоги до редакційної незалежності медіа.

Окрім того, в боротьбі з олігархами «Голос» має намір використовувати сучасні цифрові технології та можливості аналізу великих даних, побудувавши систему автоматичного збору інформації про зв’язки між членами «олігархічних кланів». Також партія виступає за створення прозорого земельного ринку, який функціонуватиме через відкритий електронний аукціон. Розслідувати економічні злочини, згідно з програмою, має новий аналітичний, а не карний орган.

Ще «Голос» планує збалансувати державний бюджет, зупинити схеми ухилення від оподаткування на митниці, зберегти незалежність Національного банку від олігархів і політиків та захистити громадян від шахраїв у фінансовій сфері. Останнє нова політична сила збирається реалізовувати, прийнявши на рівні закону європейські правила захисту споживачів фінансових послуг.

Скоротити витрати на комунальні послуги команда Вакарчука збирається, вклавши мільярди в утеплення будинків та встановивши всюди лічильники. А ще в «Голосі» наголошують на необхідності видобутку власних енергоресурсів та розвитку українського експорту таким чином, аби він більше не залежав від Росії.

«Держава для людини, а не громадянин для чиновника»

Медицина. «Голос» обіцяє завершити реформу охорони здоров’я за принципом «гроші ходять за пацієнтом», покращити умови в медзакладах, розширити державне фінансування ліків, врегулювати фармацевтичний ринок, отримавши справедливі ціни на якісні ліки.

Освіта. Електронні підручники на цифрових планшетах, прискорення реформи шкільної освіти, рівний доступ до якісної освіти, інклюзивна освіта, можливість онлайн-самоосвіти, зміна системи фінансування вищої освіти, викорінення академічної недоброчесності, – це ключові, але далеко не всі пропозиції партії.

Соціальна політика. Адресна соціальна допомога, створення електронного реєстру отримувачів соціальної допомоги, накопичувальна система пенсійного забезпечення, перепис населення, запуск цілодобової інформаційної платформи підтримки українців та побудова системи ефективного контролю за міжнародним усиновленням.

Культура. Модернізація культури паралельно зі збереженням автентичності, підтримка носіїв сучасної нової культури та розбудова культурних центрів по всій країні.

«Нові підходи до політики та управління державою»

У партії обіцяють змінити роботу Верховної Ради «від кривого дзеркала до прозорості». Методи – вибори за відкритими списками, скасування мажоритарної системи, скасування депутатської недоторканності, скорочення чисельності нардепів, посилення участі громадян в ухваленні рішень за рахунок «інструментів електронної демократії», процедура імпічменту президента, позбавлення мандату «прогульників» та збільшення тривалості та кількості днів роботи парламенту.

Так само у планах партії змінити державний апарат та зробити так, аби громадяни не стикалися з чиновниками, а держава користувалась електронними інструментами. Відтак «Голос» хоче скоротити функції держави, створити електронний кабінет громадянина, змінити процес призначення на держслужбу та впровадити систему оцінювання громадянами наданої державної послуги.

«Сильніші разом із європейською безпекою та дипломатією»

У команді Вакарчука обіцяють створити гідні умови служби для військових, наблизити армію до стандартів НАТО, створити умови для реабілітації та адаптації до мирного життя, соціальну підтримку для ветеранів. Окрім цього, «Голос» збирається запустити відкриті тендери на постачання техніки й озброєнь та розвивати військову медицину. Заговорили в партії і про створення сиситеми територіальної оборони, і військового резерву.

Також політична сила обіцяє працювати над посиленням міжнародного тиску на Росію та відновленням територіальної цілісності завдяки дипломатичній роботі. На підтримку з боку держави варто буде очікувати і кримськотатарському населенню, котре опинилося в окупації, і внутрішньо переміщеним особам. Водночас, Вакарчук обіцяє зробити все для повернення полонених та допомоги їм після визволення. Кінцевою метою «Голос» називає повернення наших територій та перемогу у війні за право України на самовизначення.

Про Крим «Голос» запевняє: торгувати не збираються, адже це – не розмінна монета, а частина України. У зовнішній політиці партія підтримує членство в ЄС та приєднання до НАТО.

Хто в першій «десятці» партії?

Команда «Голосу» відкрито робить ставку на нові обличчя – здебільшого людей, котрі не були в політиці. Та водночас навіть у першій десятці чимало помічників нардепів різних скликань, заступників міністрів та чиновників. Активісти, антикорупціонери, журналіст та депутат міськради – яка вона, перша «десятка» партії?

Святослав Вакарчук – лідер та засновник партії «Голос». Окрім того, музикант, вокаліст та лідер «Океану Ельзи», громадський діяч заслужений артист України. Також Вакарчук – співзасновник Центру економічної стратегії та фонду «Люди майбутнього». У 2007-му році музикант уже ставав народним депутатом за списками партії «Наша Україна – Народна самооборона». Однак через рік після отримання мандату Вакарчук склав свої повноваження. Восени 2017 року Вакарчук закінчив програму Центру демократії, розвитку та верховенства права при Стенфордському університеті.

Юлія Клименко економістка, віцепрезидентка Київської школи економіки. У 2015-2016 роках працювала заступницею міністра економіки, була відповідальною за роботу з малим та середнім бізнесом. Клименко також була членкинею правління українського відділення антикорупційної організації Transparency International. У минулому працювала й у приватних структурах, зокрема комерційним директором Dragon Development, підрозділу інвестфонду Dragon Capital Томаша Фіали. Останнього ЗМІ вважають тісно пов’язаним із Вакарчуком та навіть називають одним із спонсорів виборчої кампанії «Голосу».

Кіра Рудик – IT-підприємниця, очільниця компанії Ring Ukraine. Керувала київським R&D-офісом, який займається розробкою усього софту для Ring, зі штатом 500 осіб. Компанію Ring Ukraine разом із головним офісом у США купив Amazon за 1 млрд дол. Ring спеціалізується на випуску «розумних» дверних дзвінків, що дозволяють відстежувати територію та відвідувачів на відстані в режимі реального часу. 

Ярослав Железняк до роботи в штабі партії Вакарчука працював із парламентом. Спершу був консультантом міністра економіки Айвараса Абромавичуса. Із 2016-го року працював із офісом прем’єра Гройсмана. У минулому був членом Стратегічної консультативної групи з підтримки реформ в Україні (SAGSUR). За даними ресурсу «Посіпаки», Железняк на громадських засадах був помічником нардепа-регіонала Олексія Плотнікова в парламенті 6-го скликання. У цій Верховній Раді (так само на громадських засадах) Ярослав допомагав депутатці Вікторії Пташник, котра, до слова, висувається від «Голосу» по мажоритарці.

Олександра Устінова – антикорупційна активістка та колишня членкиня правління Центру протидії корупції, де була відповідальна за медичний напрямок. У 2015 році була обрана до першого складу Ради громадського контролю при НАБУ. Нещодавно кандидатка в нардепи стала випускницею програми Стенфордського університету для нових лідерів України. 

Олег Макаров – адвокат, партнер компанії «Василь Кісіль і партнери», що займається юридичним супроводом більшості крупних фінансово-промислових груп країни. Восени 2015-го Макаров став депутатом Київської міської ради від партії «Самопоміч», однак згодом, унаслідок скандалу, частина фракції відокремилася, створивши «Київську команду». Спеціалізується на податковому праві, інвестиціях, праві власності та банкрутстві. 

Ярослав Юрчишин – громадський активіст та колишній керівник Transparency International в Україні. Був членом Ради громадського контролю при НАБУ, а також членом конкурсних комісій із обрання прокурорів САП та голови АРМА. У 2014 році був радником тодішнього секретаря РНБО Андрія Парубія. За даними ресурсу «Посіпаки», Юрчишин у 6-му скликанні ВР був помічником нардепів від «Нашої України» Ігора Кріля та Лесі Оробець. У 7-му скликанні парламенту Юрчишин знову був помічником Оробець, котра на цей раз представляла партію «Батьківщина», а також Миколи Княжицького з тої ж політичної сили. У цій Верховній Раді активіст був радником Парубія. 

Сергій Рахманін – відомий журналіст, заступник головного редактора одного з авторитетних українських видань – газети «Дзеркало тижня». Спеціалізується зокрема на питаннях конституційних змін та політичного устрою.

 

Соломія Бобровська – активістка, співзасновниця ініціатив «Євромайдан SOS» та «Допомога ДПСУ». Учасниця громадського руху «ЧЕСНО» у 2012-2013 роках. У 2014-му була радницею віце-прем’єр-міністра із гуманітарних питань. Уже в наступному році зайняла посаду радниці очільника Одеської ОДА Міхеіла Саакашвілі. Із листопада 2016 до січня 2017 років виконувала обов’язки голови ОДА. За даними ресурсу «Посіпаки», у Верховній Раді 7-го скликання працювала помічницею народного депутата від «Свободи» Олександра Сича.

Ольга Стефанишина – колишня заступниця міністра охорони здоров’я з питань євроінтеграції. Перебуваючи на посаді, координувала зокрема наступні напрями роботи: державні закупівлі ліків та медвиробів, вакцинацію і громадське здоров’я. До призначення була виконавчою директоркою благодійного фонду «Пацієнти України», створеного задля захисту прав та інтересів українських пацієнтів у питаннях доступу до лікування.

Що відомо про партію «Голос»?

«Голос» – новачок в українській політиці. Про створення партії було оголошено зовсім нещодавно – 16 травня 2019 року. Очолив її, ясна річ, Святослав Вакарчук. Щоправда, реєструвати політичну силу було запізно, відтак було вирішено перейменувати та перереєструвати партію «Платформа ініціатив» на «Голос». Уже 21 травня політична партія Вакарчука отримала документи про успішну перереєстрацію.

Партія має доволі амбіційні плани: повернути людину в центр держави. «Аби перестати ділитися на лівих і правих, на націоналістів І лібералів, а об’єднатися навколо людини та її непорушної гідності. Людина, громадянин та громадянка України – понад усе. Держава – на долоні в людини, а не людина В кулаку в держави», – так пояснює похід у політику команда «Голосу».

Сам Святослав Вакарчук наголошує, що рішення про похід у політику остаточне, однак приймалося надзвичайно швидко.

«Це рішення приймалося дуже швидко, я не роздумував особливо довго, тому що вважаю, що парламент сьогодні у країні є тим місцем, де приймаються ключові, основоположні рішення, які, між іншим, стосуються життя, добробуту й майбутнього кожного звичайного українця. Це основне місце прийняття ключових політичних рішень із довгостроковими та короткостроковими наслідками у країні. Тому ми вважаємо, що ми маємо бути там сьогодні», – запевнив засновник партії.

Не менш швидким був і процес відбору людей до партійного списку. Про це розповідає «другий номер» та голова партії Юлія Клименко. За її словами, на відбір кандидатів було витрачено практично 2,5 тижні роботи в режимі нон-стоп, 24/7.

«Процес відбувався таким чином. Ми були відкриті абсолютно до всіх. Спершу всі документи завантажувалися через сайт. У нас не було персонального прийняття документів. 

Координацією списку безпосередньо займався Ярослав Юрчишин. Координацією кандидатів на мажоритарні округи займався Ярослав Железняк. Але це була координація, фактично: прийом документів, їх обробка, перевірка. У нас було близько тисячі бажаючих. Ми 2,5 тижні тільки цим і займалися.

Після того, як людина проходила перевірку за 10 критеріями, які в нас були на сайті, і проходила аналітичну репутаційну перевірку, пакет документів поступав на номінаційний комітет, де було сім людей. І вони більшістю голосів приймали рішення, чи людина включається у список», – пояснюэ Клименко.

У разі потрапляння до парламенту, за словами Клименко, «Голос» прагне отримати ті посади, на яких «може щось зробити». Зокрема, йдеться про соціальну сферу

«Чи це Мінсоц, чи якийсь інший гуманітарний блок це вже інше питання. У нас є спеціалісти в сфері освіти. Ми готові рухати освіту в світле майбутнє, будувати університети, будувати шкільну освіту. І це, я вважаю, ключ до нашого успіху. Ну, і звичайно, економіка. На цих сферах ми б зосередилися. Але, знову ж таки, ми будемо пропонувати покрити ті сфери, де у нас є спеціалісти. Ми не готові брати якесь Міністерство тільки для того, щоб туди поставити свою людину», – пояснює Клименко.

Своїми головними завданнями «Голос» вважає реалізацію інтересів громадян, європейське майбутнє, економіку без олігархів та єдинство закону.

Хто фінансує партію?

Перший час Усі запитання про донорів та спонсорів «Голосу» залишалисЯ без відповіді. Утім, кожного разу відповідаючи на це запитання, Вакарчук неодмінно наголошував, що його політична сила має головне правило: не брати гроші в олігархів. А ось хто саме відноситься в уявленні партії до олігархів – музикант не конкретизував.

Натомість розповів, що й сам фінансує партію. Станом на останній день травня, за словами самого Вакарчука, він витратив на «Голос» «кілька мільйонів гривень, десь два або три».

«Поки, на сьогодні, ви будете здивовані, але я особисто теж фінансую партію. Це плюс короткої кампанії. До того ж, ми – молода партія, нам треба набагато менше грошей, ніж іншим. Приблизно 70-80 млн грн. Ці гроші будуть підйомними для нас та наших друзів«, – наголосив співак.

Утім, усередині червня «Голос» усе ж повідомив імена перших донорів, які фінансують передвиборчу кампанію. А саме – інвестиційний банкір, спеціаліст Dragon Capital із продажу боргових цінних паперів Сергій Фурса, регіональний президент Jacobs Douwe Egberts у країнах Східної Європи, Близького Сходу й Африки Тарас Лукачук та колишній президент компанії «Київстар» Петро Чернишов

«Перший внесок партія отримала від самого Святослава Вакарчука. Згідно з політикою фандрейзингу, «Голос» приймає фінансову чи іншу підтримку лише за умови, що донори не впливатимуть на незалежність партії, не поставлять під сумнів її репутацію та не будуть суперечити з нашими цінностями», – ішлося в заяві прес-служби «Голосу».

Згодом політична сила представила ще одного донора: консалтингова компанія EBS, партнерами якої є Олена Вольська, Наталія Саргунс та Олена Левшун.

ЗМІ нерідко пов’язують Вакарчука з олігархом Пінчуком, відтак нерідко можна зустріти припущення про те, що партія фінансується зокрема й ним. Однак Юлія Клименко запевняє, що Пінчук ніколи не був донором «Голосу».

«Ми так само, як і у всіх інших каналів, купуємо в нього рекламу. Тому що ви знаєте, що він є бенефіціаром компанії Starlight, на каналах якої ми вимушені купувати пряму рекламу для партії “Голос”. Так само, як ми купуємо її на ТРК “Україна” і на “1+1”. Тому це вже питання до того, чому в нас медіа належать олігархам«, – пояснили в партії.

Чи пов’язана партія із якимись скандалами?

Оскільки партія існує лише кілька місяців, її репутацію можна поки що вважати практично ідеальною. Щоправда, якщо не враховувати кількох моментів, із яких намагаються «роздути» скандал. Наприклад, під час одного з виступів Вакарчук обмовився та сказав, що «Росія загарбала та анексувала російський Крим». Ясна річ, що ряд видань випустив новину під заголовком «Вакарчук назвав Крим російським», однак у «Голосі» пояснили, що це лише неприємна обмовка.

«Крим – український. Росія – агресор та загарбник. Територіальна цілісність та державність України – це абсолютна цінність, якою ми не торгуємо та не розмінюємося за жодних обставин. Ось непорушна позиція, як моя особиста, так і всіх без винятку членів партії “Голос”. Наші люди у Криму та на окупованій частині Донбасу – це наші люди, і ми їх обов’язково повернемо разом із нашими землями. Ми повернемо їм безпеку, захист їхніх прав, повагу від держави та людську гідність», – пояснив Вакарчук.

Також Вакарчуку закидають, що його концертний тур – це насправді агітація під час передвиборчої кампанії. Натомість співак ці обвинувачення спростовує, запевняючи, що ніякої агітації під час виступів не відбувається.

«Різниця в тому, що ми не пропонуємо комусь, хто не може потрапити на концерти “Океан Ельзи”, спеціально потрапити на них зараз. Вони відкриті та вільні. Такі ж, які були під час Майдану в Києві, у Краматорську, Сєвєродонецьку, Маріуполі, коли ми давали ці відкриті концерти на площах або на стадіонах безкоштовні. Вони відбувалися до виборчої кампанії та будуть відбуватися після, тому що це моя позиція. Людям потрібно давати якісь позитивні емоції», – сказав Вакарчук.

Також, задекларувавши формат нових облич у своїй партії, Святослав Вакарчук та його команда забезпечили своїх кандидатів особливо прискіпливою увагою журналістів. Наприклад, команда проекту «Схеми» помітила, що один із мажоритарників партії Дмитро Огньов має родинні зв’язки з нардепом від «Блоку Петра Порошенка» Глібом Загорієм, співвласником фармацевтичної компанії «Дарниця» та фігурантом численних журналістських розслідувань. Зрештою, у партії Вакарчука відкликали цього кандидата, а ЦВК скасувала реєстрацію. 

Текст: Дмитро Журавель

Залишити коментар