П'ятниця, 20 вересня

Після провалу в Парламентській асамблеї Ради Європи (повернення туди Росії) Україна наважилася скасувати запрошення на вибори для них. Навіть у МЗС не знають, до чого призведе цей демарш: розриву стосунків із ЄС чи примусу до поваги наших інтересів. Тим часом Шарій та Клюєв рвуться до влади, а Росія у всіх міжнародних організаціях тисне на Україну. Детально про головне – у щотижневому дайджесті від Opinion.

Тиждень у призмі: перемовини із Путіним, Шарій рветься до Ради та розрив стосунків із ПАРЄ

Спікер Верховної Ради Андрій Парубій скасував запрошення для Парламентської асамблеї Ради Європи направити своїх спостерігачів на дострокові парламентські вибори в Україну. Таке рішення було прийняте після того, як організація вирішила повернути до себе Росію, яка перебувала в ізоляції через анексію Криму та війну на Донбасі. Ба більше, євродепутати проголосували за проєкт рішення, який взагалі забороняє покарання порушникам законів міжнародного права.

«Спостерігачів не буде. Але перша маленька група спостерігачів – уже тут. Тут питання в принципі. Ми виходимо з того, що Асамблея втратила свій інституційний, моральний і політичний авторитет. То яке вона має право коментувати розвиток демократичних процесів чи вибори в Україні?», – додав постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба.

Після цього представники Швеції в Парламентській асамблеї Ради Європи приєдналися до заяви України, Польщі, Литви, Латвії, Словаччини, Естонії та Грузії, які влаштували демарш після повернення російської делегації в ПАРЄ.

Наш вчинок навряд чи можна назвати провалом, адже до нас приєднався десяток країн та ми отримали підтримку Великої Британії і США. Цим демаршем Україна показала свою суб’єктність, хоч і в програшних умовах.

Та поки Україна бореться з російським впливом на міжнародній арені, усередині країни її «агенти» активно намагаються потрапити до влади.

Центральна виборча комісія зареєструвала ексглаву Адміністрації Президента часів Віктора Януковича Андрія Клюєва та проросійського блогера Анатолія Шарія (який переховується за кордоном) кандидатами на дострокових виборах до Верховної Ради.

Андрія Клюєва підозрюють в організації розгону студентів на Майдані 30 листопада 2013. На момент розстрілу протестувальників Клюєв очолював Адміністрацію Президента Януковича. Із країни він утік наприкінці лютого 2014-го безперешкодно, попри підозру в причетності до масових убивств. Також Клюєва підозрюють у заволодінні державним майном шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, повторно і в особливо великих розмірах.

7 лютого 2012 року Шарій був оголошений у розшук за кримінальною статтею. 19 березня того ж року він повідомив, що перебуває в Євросоюзі та попросив притулку в Литві. У своєму блозі на YouTube він пропагує діяльність Кремля в Україні.

Спочатку ЦВК відмовила Клюєву в реєстрації. Але Верховний суд підтримав сторону захисту ексчиновника, який наполягає, що останні п’ять років він жив в окупованому Донецьку.

У ЦВК зазначили, що не мають можливостей для виконання рішення Верховного суду в інший спосіб, аніж реєстрація Клюєва та Шарія кандидатами. Суд зі свого боку заявив, що лише зобов’язав ЦВК повторно розглянути документи скандальних політиків, але не зобов’язували комісію зареєструвати їх.

У випадку повернення Клюєва одразу мають затримати, оскільки він перебуває у розшуку. Є ухвала про його доставку до суду. Клюєву загрожує 12 років ув’язнення.

Після скандалу та втручання ГПУ і МВС Центральній виборчій комісії таки довелося зняти політиків із виборів.

Тиждень у призмі: перемовини із Путіним, Шарій рветься до Ради та розрив стосунків із ПАРЄ

Та робота російської агентури на цьому не завершається. Перед парламентськими виборами рівень політичної джинси в загальнонаціональних онлайн-медіа зріс на 22 % порівняно з періодом перед президентськими виборами. Найбільше прихованої реклами з ознаками замовлення публікує сайт телеканалу «112 Україна» кума Путіна Віктора Медведчука. Про це йдеться в дослідженні Інституту масової інформації, яке проводилося з 24 до 28 червня.

За цей період експерти ІМІ виявили 320 матеріалів з ознаками замовлення, лише 4 % із них були марковані як реклама, хоча це маркування не відповідало закону «Про рекламу».

«Найбільше матеріалів з ознаками замовлення було виявлено на сайті “112-го каналу” – 98 матеріалів за п’ять днів моніторингу, 93 % цих матеріалів стосувалися однієї політичної сили –“Опозиційної платформи – За життя” та її представників», – йдеться в повідомленні.

У першу трійку «лідерів» також увійшли сайт «Знай.юа» та ще один телеканал Медведчука – NewsOne.

Тиждень у призмі: перемовини із Путіним, Шарій рветься до Ради та розрив стосунків із ПАРЄ

Поки чималий відсоток медіа займається російською пропагандою, Путін ставить свої умови для українського президента.

«Діалог можливий, якщо Зеленський почне виконувати свої передвиборчі обіцянки, включаючи встановлення прямих контактів із власними співвітчизниками на Донбасі, переставши називати їх сепаратистами», – заявив Путін.

Нагадаємо, нещодавно прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив про готовність Путіна до зустрічі з Зеленським.

Та поки на камери росіяни будують образ мудрих переговорників, на Донбасі їхні солдати стріляють по українцям. Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ вже тиждень не може провести верифікацію розведення сил біля Станиці Луганської.

«Та є певні застереження, наприклад, нерозібрані фортифікаційні споруди, які протягом десяти хвилин чи півгодини чи годину можна зайняти та відповідно, знову продовжити обстріли», – пояснив заступник командувача штабу операції Об’єднаних сил генерал-майор Богдан Бондар.

Водночас, за його словами, українські військові зі свого боку почали розбирати фортифікації.

«Ми показали добру волю. І зокрема вчора, коли там був представник, заступник глави місії Марк Етерінгтон. Він бачив особисто, що ми продовжуємо розбирати ці фортифікаційні споруди», – заявив Бондар.

У Мінську на перемовинах українській стороні не вдалося добитися «хлібного перемир’я».

«У зв’язку з позицією РФ, не вдалося досягти жодного прогресу ані щодо запровадження “хлібного перемир’я”, ані домовитися стосовно звільнення утримуваних осіб», – ідеться в повідомленні прес-секретарки представника України у ТКГ Дарка Оліфер.

Тиждень у призмі: перемовини із Путіним, Шарій рветься до Ради та розрив стосунків із ПАРЄ

Росія вирішила вдруге скликати засідання Ради безпеки ООН через український мовний закон.

Про це речник постійного представництва України при Організації Об’єднаних Націй Олег Ніколенко повідомив у Facebook

«Незабаром на нас чекає другий акт театру абсурду в Раді Безпеки ООН. Делегація РФ повторно звернулася про обговорення українського мовного закону в Радбезі ООН. Сьогодні під час погодження програми роботи на поточний місяць таке засідання попередньо запланували на 16 липня», – написав він.

За його словами, формальним приводом стало набрання законом чинності. «Хоча усі розуміють, що Москву цікавить не стільки закон про мову, скільки будь-яка нагода для дестабілізації ситуації в Україні. Українська делегація в ООН неодноразово заявляла, що мовний закон є внутрішнім питанням нашої держави. Рада Безпеки до нього не має стосунку», – заявив Ніколенко.

В умовах тотальної дестабілізації України як суб’єкта міжнародної політики, розхитування внутрішньої політичної обстановки, українцям украй необхідно єднатися задля збереження країни.

Але відповідно до соціологічних опитувань, лідером електоральних симпатій серед політичних сил залишається партія «Слуга народу» – її готові підтримати 42,3 % тих, хто має намір голосувати та визначився з симпатіями. Також до трійки лідерів входять проросійська партія Медведчука «Опозиційна платформа – За життя» (13,4 %) та партія «Європейська Солідарність» (8,3 %).

Текст: Костянтин Руль

Залишити коментар