Четвер, 22 серпня

Рух до НАТО та ЄС, нові обличчя поряд із перевіреними соратниками, повний ребрендинг партії та продовження політики Порошенка. Усе, що варто знати про партію «Європейська Солідарність», розповідаємо в рубриці «Вибори» на Opinion.

Ми створили цю рубрику, аби ви мали можливість прийняти усвідомлене, об’єктивне, а головне – власне рішення на парламентських виборах цього літа. Розповідаючи про кожну з партій, ми звертаємося до офіційних сайтів, відкритих джерел, без емоцій розбираємо програмні обіцянки та реальність їхніх виконань.

Ми запланували матеріали про 10 політичних сил, які, за даними соціологічних компаній, мають найвищі шанси. А для того, щоб уникнути маніпуляцій, порядок появи текстів було визначено за абеткою.

Що у програмі партії цього разу?

Оновлений «Блок Петра Порошенка» йде на вибори до Верховної Ради з новою назвою, але цілком знайомими виборцям поглядами, котрі здебільшого відповідають політиці лідера «ЄС» Петра Порошенка. У назві програми «Європейська Солідарність» вмістила заклик «захистити європейське майбутнє України». Як саме – давайте розбиратися разом.

Отже, головні положення програми:

майбутнє України в НАТО та Європейському Союзі;

– досягнення миру шляхом «зміцнення міжнародної солідарності» та тиску на РФ;

введення миротворців ООН на територію окупованого Росією Донбасу;

– державна підтримка українців, котрі вимушено залишили окуповані території;

– модернізація армії, реформи у ЗСУ та покращення забезпечення військових;

– розвиток оборонно-промислового комплексу;

– посилення участі та контролю громадян у роботі влади;

– розширення середнього класу;

– завершення децентралізації та проведення адміністративної реформи;

гендерна рівність в усіх сферах життя країни;

– боротьба з корупцією;

– боротьба з офшорами, зміни до податкового законодавства щодо імплементації;

– позбавлення правоохоронних органів повноважень втручання в господарську діяльність та створення «єдиного органу фінансової безпеки»;

– збільшення кількості робочих місць та заробітної плати, стимулювання інвестицій, освіти та інновацій;

інтеграція України до енергетичного та цифрового ринку ЄС;

– заміна податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал;

– підтримка розвитку малого й середнього бізнесу, збереження єдиного податку;

– підвищення пенсій та допомоги малозабезпеченим;

– державні програми підтримки молоді;

реалізація медичної реформи;

– популяризація української моди;

– розвиток інфраструктури та захист довкілля.

Цікаво, що гасло «Армія, мова, віра», із яким намагався переобратися на другий термін Петро Порошенко, на цей раз не задіяно в ролі репрезентації ключових поглядів. Про мовний закон та отримання Томосу в програмі «Європейської солідарності» згадують як вже здійснене досягнення, а ось пріоритет експрезидента – армія – на думку партії, потребує доопрацювання.

Хто в першій «десятці» партії?

Перші номери у списку «Європейської Солідарності» – перевірені часом соратники Порошенка та зовсім нові обличчя, котрі до цього в політиці не були. Вочевидь, разом із ребрендінгом політична сила експрезидента вирішила взятися й за власний склад.

Паралельно з короткою інформацією про кандидатів у нардепи, котрі вже отримували мандат у минулому, ми додаємо інфографіку рівня відповідальності, розроблену порталом «Слово і діло».

Петро Порошенко – лідер партії та п’ятий Президент України. Політик із досвідом, народний депутат другого, четвертого, п’ятого та шостого скликань, працював міністром закордонних справ (1998-2014 роки) і торгівлі (2012 рік). Також у минулому член Ради Національного банку України (2007-2014 роки). Більше про цього політика читайте в нашому матеріалі.

Скріншот: аналітичний портал «Слово і діло» (slovoidilo.ua)

Андрій Парубій – голова Верховної Ради України восьмого скликання, народним депутатом може стати вже вчетверте. У 2014 році обіймав посаду секретаря РНБО. Учасник Революції Гідності, керівник Самооборони Майдану. Співголова міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки та Сейму й Сенату Республіки Польща. Голова Виконавчого комітету Національної парламентської групи в Міжпарламентському Союзі. Керівник БО «Благодійний фонд підтримки добровольців».

Скріншот: аналітичний портал «Слово і діло» (slovoidilo.ua)

Ірина Геращенко – перша заступниця голови ВР восьмого скликання, уповноважена з мирного врегулювання конфлікту в Донецькій та Луганській областях. Уперше потрапила до парламенту за списками блоку «Наша Україна – Народна самооборона», у 2012-2014 роках – від партії «УДАР». До восьмого скликання Геращенко увійшла за списками «Блоку Петра Порошенка». У минулому – президентка інформаційного агентства «УНІАН». Працювала прес-секретаркою нардепа, а згодом і президента Віктора Ющенка

Скріншот: аналітичний портал «Слово і діло» (slovoidilo.ua)

Михайло Забродський – бойовий генерал-лейтенант, комбриг 95-ої бригади, командувач десантно-штурмових військ ЗСУ та сил АТО. Удостоєний звання «Герой України», нагороджений орденами «Богдана Хмельницького ІІІ ступеня» та «Данила Галицького». 

 

Софія Федина – співачка, телеведуча та громадська діячка, одна з ведучих львівського Євромайдану часів Революції Гідності. Кандидатка політичних наук у галузі міжнародних відносин та дипломатичної служби. На президентських виборах була довіреною особою Петра Порошенка.

 

Мустафа Джемілєв – один із провідників кримськотатарського національного руху, дисидент, шість разів ставав народним депутатом України. Під час президентства Порошенка обіймав посаду Уповноваженого у справах кримськотатарського народу. Перший голова Меджлісу (1991-2013 роки). Більше про те, хто такий Мустафа Джемілєв читайте в нашому матеріалі.

Скріншот: аналітичний портал «Слово і діло» (slovoidilo.ua)

Яна Зінкевич – волонтерка, медик-доброволець, засновниця та командирка медичного батальйону «Госпітальєри», який із перших днів війни врятував тисячі поранених українських воїнів та цивільних громадян. Більше про те, хто така Яна Зінкевич, читайте в нашому матеріалі.

 

Ахтем Чийгоз – кримськотатарський політик, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу (із 2008 року), голова Бахчисарайського регіонального меджлісу. Був «засуджений судом» окупантів в анексованому Криму до восьми років колонії суворого режиму, однак звільнений від покарання після видачі Туреччині. На президентських виборах був довіреною особою Петра Порошенка.

Олег Синютка – колишній голова Львівської обласної державної адміністрації (грудень 2014 – червень 2019 роки). До цього був першим заступником міського голови Львова, директором департаменту економічної політики Львівської міської ради. 

 

Скріншот: аналітичний портал «Слово і діло» (slovoidilo.ua)

Іванна Климпуш-Цинцадзе – віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в уряді Володимира Гройсмана. До Верховної Ради вперше потрапила за списками «БПП» у 2014-му році.

Скріншот: аналітичний портал «Слово і діло» (slovoidilo.ua)

Що відомо про партію «Європейська Солідарність»?

«ЄС» – це по суті ребрендинг відомої багатьом партії «Блок Петра Порошенка». Офіційно свою назву політична сила змінила напередодні цьогорічних виборів до Верховної Ради – 24 травня.

Щодо історії партії: почалося все в жовтні 2001 року зі створення партії «Солідарність», першим очільником якої став Михайло Антонюк. Утім, вже в листопаді того ж року нову політичну силу очолив Петро Порошенко. Унаслідок об’єднання партії з блоком «Наша Україна» шестеро кандидатів від «Солідарності» потрапили до ВР.

У 2013 році реєстраційне свідоцтво «Солідарності» анулювали за рішенням суду, оскільки партія протягом останніх 10 років не брала участь у виборах, як того вимагає закон. 

Реінкарнація партії відбулася внаслідок перейменування «Національного альянсу свободи та українського патріотизму» на «Всеукраїнське об’єднання “Солідарність”». Минає ще трохи часу, й у серпні 2014-го після з’їзду політична сила знову змінює назву – утворюється «Блок Петра Порошенка». У березні партію очолює Юрій Стець, котрий через півроку обіймає посаду міністра інформаційної політики. Далі – парламентські вибори 2014-го та нове перейменування на «Блок Петра Порошенка “Солідарність”». Лідером партії стає Юрій Луценко. На виборах до ВР партія поступається «Народному фронту» та займає друге місце, набравши 21,8 %, отримавши разом із мажоритарниками 150 депутатів у парламенті. 

У серпні 2015-го «БПП “Солідарність”» та «УДАР» Кличка об’єдналися в єдину партію задля спільної участі в місцевих виборах. Однак на цей раз нової назви не виникло. Поза тим, головою «Солідарності» обрали Віталія Кличка

Після виборів президента та призначення позачергових виборів до парламенту, на з’їзді партії 24-го травня делегати підтримали ідею перейменування політсили на «Європейську солідарність». Лідером було обрано на той момент уже експрезидента Петра Порошенка.

У своєму маніфесті головною метою «ЄС» називає приведення України до НАТО й Європейського Союзу та збереження надбання останній п’яти років, себто періоду президентства Петра Порошенка. 

Що обіцяли в партії на попередніх виборах?

«Жити по-новому» – головне гасло партії «Блок Петра Порошенка» на позачергових виборах до парламенту в 2014-му році. Що ж обіцяла президентська партія п’ять років тому?

– Механізми громадського, правового та політичного контролю за діями влади;

– перезавантаження влади;

– децентралізація;

– захист української мови;

– прозорість структури власності ЗМІ;

– членство України в Європейському Союзі;

– нова конкурентна економічна модель, економіка вільного ринку;

– реформа правоохоронної системи;

– Антимонопольний комітет – ключовий економічний регулятор;

– підтримка малого та середнього бізнесу;

– антикорупційна люстрація судових, правоохоронних, податкових та митних органів;

– боротьба з корупцією;

– повернення окупованого Криму та збереження територіальної цілісності політичним та дипломатичним шляхом;

– модернізація та посилення Збройних сил, зміцнення обороноздатності країни.

Тобто частина програмних обіцянок сьогоднішньої «Європейської Солідарності» містить у собі відголоски програми «БПП» 2014-го року. Зокрема йдеться про Збройні сили, малий та середній бізнес, боротьбу з корупцією тощо.

Що в казні партії?

За підрахунками громадського руху «ЧЕСНО» в рамках проєкту «Золото партій», внески до бюджету партії за 2018 рік складають 133 715 353 грн, тоді як витрати дещо перевищують цю суму – 134 969 161 грн. Практично всю вказану суму внесків складає державне фінансування. Найактивнішим у фінансовому питанні є харківський осередок партії.

Скріншот: громадський рух «ЧЕСНО» (chesno.org)

А ось витрачали в партії найбільше коштів на оплату праці та податків. На другому місці за обсягом витрачених грошей – транспорт, нерухомість та зв’язок. Закривають «трійку» витрат агітаційні матеріали. Більш детально ознайомитись із «золотом партії» ви можете на сайті громадського руху «ЧЕСНО».

Скріншот: громадський рух «ЧЕСНО» (chesno.org)

Чи пов’язана партія з якимись скандалами?

«БПП» мав чи не найбільш багаточисельну фракцію в парламенті восьмого скликання, відтак скандалів та критики, безумовно, вистачало. Приміром, усі ми добре пам’ятаємо відео, де нардеп від партії Порошенка Олег Барна обматюкав журналіста, що спричинило цілий шквал критики та обговорень. Однак ототожнювати таку поведінку з усією партією та її членами – було б помилково.

Очевидно, що скандали довкола лідера партії проєктуються на саму партію. Так сталося й після розслідування журналістів команди Дениса Бігуса, котрі виявили розкрадання в оборонці, що здійснювалися нібито друзями Порошенка. Ішлося про постать тодішнього заступника секретаря РНБО Олега Гладковського, що вважався наближеним до експрезидента та фігурував у сюжеті. Сам Петро Порошенко звільним Гладковського та закликав покарати всіх, хто винний у розкраданнях в оборонному комплексі. Щодо реакції всієї партії, то «БПП» практично одноголосно виступив за розслідування ініційованої Бігусом та його командою теми.

Батько вбитої херсонської активістки та чиновниці Катерини Гандзюк Віктор Гандзюк у січні назвав «Батьківщину» та «БПП» партіями вбивць, оскільки, за його словами, організатор вбивства Каті співпрацював із партійцем «Батьківщини» Владиславом Мангером та членом «БПП» Андрієм Гордєєвим. Погіршила ситуацію й невдала комунікація самого Порошенка із цього приводу. А точніше, її повна відсутність. Тоді як активісти неодноразово виходили на акції проти ймовірно причетних до вбивства Гандзюк осіб, експрезидент уникав зустрічі, користувався чорним ходом та ігнорував спроби вийти на діалог. Зрештою, Андрія Гордєєва Петро Порошенко звільнив із посади голови Херсонської ОДА лише після першого туру виборів президента.

Нерідко представників партії в парламенті звинувачують у кнопкодавстві. Поза тим, самі нардепи це пояснюють доволі просто. Ось, приміром, коментар того самого Олега Барни: «“БПП” найбільше кнопкодавить, тому що наша фракція зацікавлена в прийнятті хороших, нормальних законів. Члени минулої коаліції, які пішли в так звану демократичну опозицію, “валять” нормальні закони, адже прагнуть перевиборів та реваншу свого рейтингу». 

Текст: Дмитро Журавель

Залишити коментар