Четвер, 22 серпня

Невдовзі мільйони українців знову потягнуться на виборчі дільниці обирати владу. І хоча літо не кращий час для масового волевиявлення, результатів позачергових парламентських виборів із хвилюванням очікують і політики, і виборці. Хто та що може завадити їхньому проведенню? 

Президентські як заспокійливе

В останній день роботи Верховна Рада восьмого скликання ухвалила Виборчий кодекс. Його ще має підписати президент, але в будь-якому разі прийдешні вибори до парламенту відбудуться за старою змішаною системою. А оновлений Кодекс із його відкритими списками набуде чинності лише 1 грудня 2023 року. Нині ж усі причетні до виборчого процесу політичні сили сконцентрувалися на даті – 21 липня.

«Усередині України вже ніщо та ніхто не може завадити проведенню дострокових виборів 21 липня, – підтвердив Opinion Дмитро Левусь, директор Центру суспільних досліджень “Український меридіан”. – На прикладі рішення Конституційного суду щодо президентського розпуску парламенту та суду щодо пережеребкування можна зробити висновок, що судова гілка влади не бажає цього, оскільки орієнтується на президентську вертикаль (а президент продемонстрував зацікавленість у цих виборах) та готова до будь-яких результатів виборів. У провідних політичних сил, за великим рахунком, теж склався певний консенсус щодо виборів – вони глибоко в процесі, хоча й із різних причин. “Слуга народу” боїться, що із часом падатиме рейтинг».

Практично за тридцятилітній досвід проведення демократичних виборів в Україні накопичилося чимало негативних чинників: фальсифікації, залякування, підкупи, каруселі, втручання Росії, кібератаки тощо. Одні технології відмирають, інші приходять на зміну. Проте нині паніки щодо зриву позачергових виборів не спостерігається. Відносну тишу гарантував, зокрема, позитивний досвід нещодавніх президентських виборів, котрі обійшлися без резонансних порушень. Утім, розслаблятися рано.

Ескалація не на часі?

Одним із головних чинників втручань в українські вибори традиційно є Кремль. І не лише в українські, достатньо згадати російський слід у виборчій кампанії президента США у 2016 році, волевиявленнях у Франції, Німеччині, референдумі Brexit у Британії.

За прогнозами британського журналіста й публіциста Едварда Лукаса, перед парламентськими виборами в Україні Росія може піти на ескалацію в районі Маріуполя, атакувати українські об’єкти інфраструктури, наростити військову присутність у Криму. Проте британець вважає, що широкомасштабний наступ знизить шанси проросійських політиків на виборах, тому таке навряд чи можливе. А якої думки наші фахівці?

«Завадити проведенню виборів може тільки повномасштабне вторгнення РФ по північно-східно-південному напрямках, вірогідність якого низька – 1-2 %, тому що Росія транслює Заходу, що вона за мир з Україною з метою зняття або неприйняття нових західних санкцій, – наголосила Opinion Наталія Линник, заступниця гендиректора ВГО “Комітет виборців України”. – Тому РФ вибрала тактику керованого хаосу, а саме “розгойдувати човен”, підтримувати дестабілізуючі соціально-політичні фактори, під час транзиту влади – позачергових парламентських виборів. Саме тому активно використовують медійні канали, зокрема, нові проросійські медіахолдинги».

Дмитро Левусь переконаний, що Росія вже активно втрутилася в наші вибори. Поїздки проросійських політиків, зокрема кума Путіна, до Москви – найкраще тому свідчення.

«Недвозначно Кремль продемонстрував, хто є “легітимним” для нього, прийнявши Бойка та Медведчука на високому рівні, давши тим знак промосковському електорату за кого голосувати, а кого зі схожими гаслами залишити осторонь, – продовжив пан Левусь. – Скандалом навколо “телемосту” з “Newsone” РФ відкусила від “Слуги народу” доволі відчутну частину електорату. Отже, Москва демонструє бажання наповнити парламент проросійськими депутатами, тому, гадаю, загострення на фронті відбуватиметься пізніше – після виборів, для тиску на Київ і для синхронізації зі заявами новообраної реінкарнації “Партії регіонів”».

Хакерські загрози

Проросійські чи відверто російські політичні фігури на українській шахівниці не єдина зброя Кремля під час процесу волевиявлення. Не варто скидати з рахунків і ймовірність кібератак на сервери ЦВК та інших державних установ.

«Кібератаки хакерів продовжуватимуться; є всі підстави вважати, що чекають нові їх розробки, – застеріг Дмитро Левусь. – Для системного протистояння в цій сфері, незалежно під час виборів чи для захисту критичної інфраструктури, потрібна зміна в підходах державних органів та залучення активістів, які працюють у цій сфері».

Однак, судячи із запевнень для Opinion члена ЦВК України Леонтія Шипілова, успіхи росіян у цій справі навряд чи будуть значними: «Своєчасна закупівля необхідного кіберобладнання, спрямованого на захист від таких атак, дається взнаки, тому не бачу серйозних загроз втручання. Більше того, під час президентської та парламентської кампаній проводилися навчання із залученням фахівців у межах європейських проектів за підтримки наших партнерів».

Під час рольових ігор одна група відбивала кібернапади, а інша – їх провокувала. Але слід пам’ятати про так звані кризові точки в день голосування. Саме 21 липня покаже, яким буде тиск зовні, проте, як зазначив пан Шипілов, із цим маємо впоратися. А депутат Держдуми РФ (2007-2016 роки) Ілля Пономарьов повідомив Opinion, що Кремль узагалі не зацікавлений у хакерських атаках у день виборів:

«Їхні ставленики – “ОпоЖиття” – на підйомі, і треба максимально закріпити їхній результат. Думаю, вони можуть набрати до 15 %, і у випадку недобору Зеленським голосів їх будуть намагатися вштовхнути в коаліцію. У цьому сенсі будь-які дії, що призводять до сумнівів у результаті виборів чи до росту антиросійських сил (а нові репресії в Криму точно призведуть до росту прозахідних партій), Путіну не вигідні».

«У порівнянні з президентськими виборами, загрози зберігаються, але вірогідність їх менша, бо самі позачергові вибори настільки знаходяться у ризиковій зоні для державності України, що агресор просто вичікує та готується пожинати плоди хаосу слабких: державної влади, розбалансованої судової системи, – наголосила Opinion Елліна Шнурко-Табакова, голова ГО “Рада інформбезпеки та кіберзахисту”. – Іде гра на підвищення рейтингів проросійських партій, і громадянам важливо не піддаватися на маніпуляції з рейтингами, взаємними звинуваченнями, пережовуванням компромату. І, звісно ж, дотримуватися щоденної кібер- та інформгігієни».

Протести малоймовірні

«Нацполіція і МВС готові гарантувати безпеку проведення виборів», – запевнив Opinion народний депутат України Антон Геращенко. Він також послався на позитивний досвід недавньої президентської кампанії. Не допускає пан Геращенко й спроб зірвати голосування через протести:

«Це малоймовірно. Кожен, хто хотів висунутися в депутати, висунувся, і нині фіксуємо мінімальну кількість порушень, навіть порівнянно з тим, що було перед президентськими виборами. Тому, думаю, ні в кого не буде підстав протестувати проти результатів виборів».

«Головна боротьба розгорнеться на мажоритарних округах із висококонкурентною ситуацією з розривом у кілька відсотків, і саме там можливі заворушення з метою псування бюлетенів на перевагу того чи іншого кандидата – штаби кандидатів відслідковуватимуть через штабні екзит-поли, хто перемагає на конкретній дільниці, і направлятимуть у штаб сигнали для силового сценарію, – вважає Наталія Линник. – Є сподівання, що поліція адекватно реагуватиме на сигнали про порушення, як і на президентських виборах 2019 року. Хоча є ризики втрати субординації через політичні домовленості між кандидатами й поліцією на конкретних округах».

У будь-якому разі, масових фальсифікацій не очікується, автоматичний запобіжник проти них – висока конкурентна боротьба. На захист результатів перегонів стануть члени виборчих комісій та спостерігачі від більшості політсил і кандидатів, а також від громадських організацій і міжнародні місії спостереження.

У мізках… Чорнобиль

Що може завадити проведенню виборів 21 липня? Свою думку Opinion висловили відомі українці.

Кремлю зривати вибори невигідно – він натисне на україну після нихМаріанна Кіяновська, членкиня Українського ПЕНу, письменниця:

«Суттєвим емоційним чинником виборів стане катастрофізм, викликаний актуалізацією Чорнобильської трагедії (серіал про Чорнобиль – прим. ред.). Виникло єдине інформаційне поле. Відтак поточний момент і ці вибори підсвідомо сприйматимуться через призму ситуації суспільного перелому. Політтехнологи перед президентськими виборами кілька місяців нагнітали тривожність, бо тривожна людина стає більш керованою. Ця тривожність, прищеплена суспільству, не зникла. Вона злилася з дискурсом Чорнобиля. Маємо, за Сосландом, індукцію страху, шантаж і рекрутування. Це дуже видно по соцмережах. Чорнобиль у 1986 році, задавши певні тривалі моделі “катастрофічної” поведінки, вплинув на крах радянської системи. У 2019-му Чорнобиль знов стає для людей чинником прийняття рішень. І цього наразі ніхто ще не взяв до уваги».

Кремлю зривати вибори невигідно – він натисне на україну після нихІгор Пошивайло, кандидат історичних наук, гендиректор Національного музею Революції Гідності:

«Виглядає, що завадити проведенню позачергових парламентських виборів вже не може ніщо, адже запит на них, а, отже, на зміни, є як з боку суспільства, так і політикуму. Ускладнити виборчий процес може хіба якась надзвичайна ситуація, спричинена зовнішньою агресією, внутрішньою провокацією, пасивністю виборців або фальсифікацією результатів. Питання актуальніше не в тому, відбудуться чи ускладняться вибори, а що буде після них – оновлення і подальший курс на розбудову держави та захист її суверенітету й цивілізаційного вибору, деколонізацію і свободу, чи відвертий реванш антиукраїнських сил, капітуляція у всіх сферах і повернення до колиски “великого брата”».

Кремлю зривати вибори невигідно – він натисне на україну після нихГромовиця Бердник, письменниця, громадська діячка:

«Проблема, яка ускладнює проведення будь-яких виборів у нашій країні завжди одна й та ж: відсутність критичного мислення в більшості виборців, плюс дражливо-довірлива реакція на різного роду медіа-маніпуляції. Таке враження, що при всій “мережевій активності” наші виборці знаходяться в якомусь сні і не бачать, що відбувається, і як ними граються. Але всякий сон є пробудний, як писав мудрий Григорій Савич Сковорода, тож будемо сподіватися, що з кожним разом і кожним роком “сплячих” людей буде все менше. Утім, мені здається, що вибори 21 липня не стануть якоюсь “історичною подією”, можливо, це навіть буде тимчасова Верховна Рада, яку доведеться переобирати швидше, ніж здається».

Кремлю зривати вибори невигідно – він натисне на україну після нихСашко Лірник, казкар:

«Ніщо не може завадити. Всі хочуть цих виборів, бо кожен надіється щось із них «вихопити». Але всі залишаться незадоволені. А нам готуватися до нових».

Текст: Віктор Цвіліховський

2 комментария

  1. Александр on

    Про тиск! Дурниці абсолютні!Росії вигідно сьогодні підтримати Україну,бо при тискові вона може розсипатись територіально як пісчана гірка,помноживши сьогоднішні проблеми кратно!

  2. Не можна допускати тотального панування будь-якої партії, зокрема «Слуги народу». Надмірна влада однієї партії створює ризик диктатури. Крiм того, «Слуга народу» не має виразної зовнішньополітичної позиції, icнують ризики здачi суверенітету Путіну. Тобто те саме, що рiзнi опозицiйнi блоки з платформами роблять вiдверто. Спiльники Януковича, такi як Портнов, Клюєв та iншi пiдняли голову пiсля обрання Зеленського. Також не можна довiряти бабi Юлi, яка теж не проти загравати з Путiним. поРОШЕНкiвський кишеньковий ПЕС — це продовження корупції, яка набула нечуваних масштабiв за роки попереднього президента. Вакарчук з його «Голосом» — такий самий вiртуальний «кiт у мiшку», як i «Слуга народу». Висновок: на виборах треба пiдтримати справжню українську iдеологiчну партiю — Всеукраїнське об’єднання «Свобода». Ця партiя обов’язково має бути в українському парламентi.
    «Свобода» не дозволить знищити Україну:
    https://svoboda.org.ua/news/comments/poperedzhayemo-prezydenta-zelenskogo-svoboda-ne-dozvolyt-znyshhyty-ukrayinu-oleg-tyagnybok/261112/

Залишити коментар