П'ятниця, 18 жовтня

Досвідчені дайвери з Австрії та Німеччини нещодавно відвідали чорноморські глибини Одеського регіону – і були вражені. Виявляється, у нас хоч і непрості, проте дуже цікаві можливості дайвінгу. Вони базуються не тільки на розмаїтті екосистеми, а здебільшого – на історичному минулому України. Затоплені кораблі різних історичних часів та навіть літак – локації, які можна відвідати з травня до кінця жовтня в Одеському регіоні.

Упродовж 18 років відомий дослідник морських глибин Владлен Тобак інспектує ці об’єкти, рятує їх від розкрадання та активно співпрацює з науковцями. Владлен один із авторів ідеї створення унікального катамарана «Auguste Piccard», який у 2014 році вперше вийшов у Чорне море, розказав Оpinion про те, що дайвінгу в Україні бути, попри всі негаразди та відсутність законодавства.

Одеський «Кусто» вразив європейців можливостями українського дайвінгу

Як європейці під Одесою дайвінгували 

Унікальні можливості глибин Чорного моря поблизу Одеси в червні цього року оцінили балувані європейці. Три групи з Австрії та Німеччини, які звикли до розкішних Мальдивів, Єгипту тощо, уперше побували на глибинах Чорного моря – і просто аплодували організаторам експедиції. Досвідчені дайвери захоплюються історичною підводною спадщиною набагато більше, ніж різнобарвним підводним світом. «Вони відвідали близько 12 потонулих суден Одеської затоки, Чорноморська, Затоки, мисів Будакі й Бурнасу, а також один літак, прослухали історичні лекції під час брифінгу перед зануренням та планують тепер співпрацювати», – повідомили організатори експедиції.

Одеський «Кусто» вразив європейців можливостями українського дайвінгу

«Умови регіону дуже складні, непередбачувані. Температуру води, вітру, штормів, порівняно низьку середню прозорість води до п’яти метрів, яка може ще зменшитися практично до нуля, що псує занурення, – усього цього неможливо передбачити на 100 %. У нашому регіоні, на відміну від, наприклад, Червоного моря, практично неможливо сховатися в островах, атолах у випадку негоди. У нас потрібно негайно йти в порт або просто припинити занурення та бовтатися в морі, чекаючи покращення погоди. При деяких вітрах, у певних місцях інколи виходить відійти від наміченого плану та перейти для занурень на інший об’єкт. Для українців це не така проблема – вони звикли оперативно збиратися на водні Сафарі та експедиції за сприятливого прогнозу, а для іноземців це – високі ризики, адже вони планують свої поїздки за рік», – розповів організатор морських експедицій, голова правління МГО «Український центр морських експедицій» Владлен Тобак.

Одеський «Кусто» вразив європейців можливостями українського дайвінгу

Експедиція розпочалася з нічного 50-мильного переходу до об’єкту «Nikolay», який знаходиться в трьох милях від мису Бурнас (Лебедівка – прим. ред.). Це затоплений об’єкт, велике транспортне судно, яке перебуває на глибині 16 метрів. Назва «Nikolay» тимчасова. Наступним об’єктом за планом була шаланда «Ankara». Це 70-метрове судно цікаве тим, що лежить кілем догори.

Далі європейці відвідали об’єкт «Teodorich». Особливим стало транспортне судно «Salzburg» – воно з 2010 року є підводним меморіалом, на якому загинуло більше 2 000 військовополонених під час Другої світової війни. Також відвідали німецький транспорт «Gordelia», розташований у п’яти милях від входу в Дністровський лиман, далі був колісний пароплав «Durnstein», румунські торпедні катери «Vidgelia» та «Viforul», залишки угорського транспорту «Ungvar» – у районі Чорноморська.

Одеський «Кусто» вразив європейців можливостями українського дайвінгу

Потім учасники міжнародної експедиції попрямували до Одеської затоки та відвідали новий об’єкт нашого регіону – траулер «Onega», який затонув кілька років тому, а тепер своєю стометровою довжиною чарує підводний світ і дайверів. Також гості відкрили для себе найвідоміший в Одеській затоці об’єкт – румунське транспортне судно «Sulina» й радянський транспорт «Брянск».

Справжньою родзинкою експедиції став військовий літак «JU-52», який команда організатора експедиції знайшла у 2008 році. Як зазначив Владлен Тобак, після завершення великого туру всі учасники стали членами міжнародної громадської організації МГО «Український центр морських експедицій». І вже запланували другий візит представників Федерації підводного спорту Німеччини та осінню експедицію для голландської групи. Організація експедицій із забезпеченням дайвінгу на сучасному міжнародному рівні виникла, коли в 2014 році вийшло у великий морський світ унікальне судно – катамаран, названий на честь французького вченого Огюста Пікара, автора створення першого у Світі стратостата та батискафа, першої людини, що полетіла в стратосферу й відвідала Маріанську впадину.

Одеський «Кусто» вразив європейців можливостями українського дайвінгу

До цього часу, починаючи з 2001 року, експедиційні виходи й пошукові роботи проводилися на легендарному для багатьох одеських дайверів мотоботі «Каліпсо» (колишній рятувальний бот пасажирського судна «Іван Франко»).

«Auguste Piccard» – катамаран, науково-дослідницьке судно, яхта чи будинок на воді?

Із дитинства Владлен дивився фільми про експедиції Жака-Іва Кусто. Мріяв про справжнє експедиційне судно – для пошукових і наукових експедицій дослідження океану. У 2006 році доля звела його з Максимом Микитенком, який тоді тільки навчався дайвінгу. У наступні кілька років Максим Микитенко, як досвідчений дайвер та яхтсмен, брав участь у експедиційних рейсах на «Каліпсо». Саме під час них, часто в найскладніших умовах відкритого моря, на маленькому суденці зародилася ідея будівництва спеціалізованого експедиційного судна. Проєкт «Auguste Piccard» спочатку виник як патріотичний, спрямований на розвиток морських досліджень дайвінг-туризму в Україні.

Одеський «Кусто» вразив європейців можливостями українського дайвінгу

Як розповідає Владлен Тобак, під час будівництва проєкт постійно доповнювався та покращувався. Тепер його ергономічні можливості настільки унікальні, що лише досвід використання свідчить про те, що ідея від початку була варта втілення в життя. Адже в цьому судні є все необхідне для забезпечення як експедицій, так і дайвінгу. На трипалубному катамарані є гідравлічний кран-маніпулятор, опріснювальна установка, компресори високого тиску з ресивер-сховищем повітря високого тиску, балони дихальних апаратів і система отримання дихальної суміші «Nitrox», а також барокамера.

Судно має сучасне навігаційне й пошукове обладнання, а також швидкохідний катер RIB із 60-сильним мотором, який також обладнаний власною навігаційною системою.

Одеський «Кусто» вразив європейців можливостями українського дайвінгу

Це тільки невеликий перелік технічних особливостей катамарана, у якому об’єднали можливості спеціалізованого судна з комфортом яхти – сім кают із усіма зручностями, навіть із клімат-контролем. На судні може одночасно перебувати 16 дослідників, разом із чотирма постійними членами екіпажу. Навіть сауна знайшла своє місце в системах створення додаткового комфорту на цій спеціалізованій яхті.

Утримання такого судна обходиться авторам проєкту дорого. Звісно, підтримки від держави очікувати нічого. Проте свою патріотичну місію «Auguste Piccard» виконує вправно з першої експедиції у 2014 роках (Дніпро-Бузький лиман – Кінбурнська, Тендрівська коса), коли на борту відпрацювала команда вчених з інституту Південних морів. Також Український центр морських експедицій співпрацює з Інститутом екології, ученим якого «Auguste Piccard» забезпечив три рейси в рамках Міжнародної дослідницької програми Emblas 2. Один із районів цих рейсів – наукові водолазні занурення на глибину понад 40 метрів у районі філофорного поля Зернова, це у відкритому морі – у 45 милях від найближчого берега, неподалік славнозвісних «вишок» Бойка.

Одеський «Кусто» вразив європейців можливостями українського дайвінгу

«Основні проблеми дайвінг-туризму в Україні – його відсутність»

«Основна проблема для нас – це відсутність законодавства про дайвінг. Його навіть не розглядають як частину туристичного сегменту. Проте узгоджень і дозволів на занурення треба мати цілу купу. Потрібні закони про захист культурно-підводної спадщини, які б урівняли в правах усі дайвінг-клуби і всіх дайверів. Представники Міністерства культури, силові структури повинні зрозуміти, що тільки об’єднання з дайвінг-клубами, організаторами занурень – єдина міра захисту об’єктів культурної спадщини України. Надумані заборони на відвідування “підводного металобрухту” створюють атмосферу прихованості – а це може сприяти розграбуванню можливих унікальних підводних знахідок. Ми часто маємо класичну монополію в усьому, лобіювання якихось інтересів та повну анархію під водою», – зазначає Владлен Тобак.

Одеський «Кусто» вразив європейців можливостями українського дайвінгу

Привернення уваги до підводних об’єктів на початку оформлення досліджень викликає зацікавленість у чорних археологів, які потім безкарно його знищують. Така історія склалася з об’єктами «Vidgelia» та «Viforul», які були розтрощені чорними копачами. Аналогічна доля спіткала найвідоміший в одеській затоці об’єкт «Sulina», до якого офіційно пірнати було заборонено, проте чорні копачі не зважали на це Владлен згадує:

«Одного разу ми з колегами дайверами врятували цей об’єкт, коли злочинці намагалися демонтувати бронзовий кормовий герб румунської королівської родини. Доповіли погранцям, які ще потім протокол на нас склали за те, що ми пірнали на заборонений об’єкт. Дуже показовою була ситуація з об’єктом “Salzburg”, на носовій частині якого в 2010 році наша команда встановила меморіальну дошку з написом, що тут загинуло понад 2 000 осіб. Далі в одну з експедицій ми організували акцію пам’яті з покладанням вінків, панахиду. Цей об’єкт після наших робіт офіційно оголошений підводним меморіалом та прийнятий Міністерством культури. Після цього нам було дуже важко організувати в цьому місці аналогічні акції пам’яті з покладанням вінків. Водночас це не завадило підводним грабіжникам вкрасти бронзову меморіальну дошку під носом прикордонного мису Будакі».

Одеський «Кусто» вразив європейців можливостями українського дайвінгу

Експерт вважає, що чітка законодавча база урівняє в можливостях і правах усіх дайверів України, дасть шанс не тільки заробляти на дайвінг-туризмі, а ще й врятує підводну спадщину країни. Адже тільки професійні дайвери, які цікавляться історією, наукою рідного краю, і врятують його.

«Південно-чорноморський регіон дуже складний для такого бізнесу, і вижити в ньому зможуть тільки по-справжньому закохані, ті, хто розуміє, що виживають найсильніші», – вважає наш герой.

Текст: Наталія Мізюкіна

Фото надані divinglab.com.ua

Залишити коментар