Четвер, 22 серпня

З кожним роком Українські Карпати все більше приваблюють туристів. А в період літніх відпусток навіть борються за право стати повноцінною альтернативою пляжному відпочинку на морях. Передовсім, людей приваблюють свіже повітря, комфортний клімат і неймовірні краєвиди. А ще – помірна ціна. Opinion самотужки проклав маршрут № 1 Чорногорським хребтом, щоб розповісти читачам, як дешево відпочити в горах і чому не варто боятися без жодних туроператорів самим йти в кількаденний похід.

Літо в горах обирають ті, хто хоче відпочити від міської метушні та сповна насолодитися чистим гірським повітрям. Після тимчасової окупації Росією Криму і здорожчання вартості відпочинку на інших українських курортах саме гірський напрямок почав набирати оберти. Погодьтеся, сьогодні, коли на пляжах Одеси, Скадовська чи Генічеська вартість відпочинку гідно конкурує з курортами єгипетського Шарм-еш-Шейху чи турецької Анталії, а сервіс надання послуг часто залишає бажати кращого, привабливими виглядають у кілька разів дешевші Карпати. Тут без проблем і за відносно прийнятні бюджети вам запропонують комфортабельне житло з басейном, рафтинг на гірських річках, можливість порибалити на форель у приватних ставках… Для любителів більш активного відпочинку та незабутніх вражень у Карпатах пропонують катання на квадроциклах, велосипедні прогулянки гірськими стежинами, туристичні мандрівки високогірними хребтами, неймовірні екскурсії до красивих озер та водоспадів.

Однак, найбільш активним і направду найдешевшим варіантом відпочинку в горах залишається туристичний похід на вершини. Все, як у пригодницьких фільмах: великий рюкзак із наметом та спальником, харчі й… бажання сам на сам побути з природою. Скільки це коштує, і чи безпечно організувати групу, не витрачаючись на гідів? Якщо ретельно підготуватися, завчасно прокласти маршрут та придбати квитки на потяг – цілком недорого і безпечно. Втім, про все по черзі.

Перший етап – планування

Звичайно, найважливіший етап самостійної подорожі в Карпати – це планування. Визначаємося з датами поїздки, набираємо команду (для якої рекомендуємо створити окрему групу в месенджері, щоб оперативно обговорювати всі питання), купуємо квитки на потяг і домовляємося з водієм трансферу. А ще – ретельно продумуємо меню в горах, щоб не нести зайву вагу та не взяти чогось, що частина команди не їсть.

Найбільш зручний варіант – їхати в Івано-Франківськ. Звідти – приватним автобусом (трансфером) до пункту старту вашого маршруту. Більшість учасників бюджетних подорожей у Карпати їдуть до Івано-Франківська у плацкартних вагонах – бо дешево. І переповнені рюкзаки легко можна покласти на верхні полиці. Купити квиток на популярний напрямок досить складно. Тому ловіть лайфхак № 1 – щоб не моніторити кожну годину наявність квитків на офіційному сайті «Укрзалізниці», встановіть телеграм-бот. Наприклад, Railwaybot готовий повідомити вам, щойно квитки надійдуть у продаж. Придбати квитки рекомендуємо відразу на всю групу, адже дорога до міста – це вже ваша відпустка, і саме в потязі з друзями буде час детальніше обговорити маршрут походу, обмінятися досвідом чи, зрештою, просто познайомитися, якщо в групу зібралися не лише друзі, а й друзі друзів.

Маєте на руках квитки та ще й поруч місця? Вітаємо. Тепер, коли точно знаєте дату, номер потягу і час прибуття в Івано-Франківськ, бронюйте трансфер. В інтернеті легко знайти номери телефонів людей, які за відносно помірковану суму готові відвезти вас від залізничного вокзалу – у гори. У нашому випадку – на базу «Заросляк». Ця база, передовсім, відома тим, що від неї стартує маршрут на Говерлу. Але не тільки. Лайфхак № 2 – не обирайте надто відомі та популярні маршрути, адже там буде занадто людно і, відповідно, мрія відпочити, насолоджуючись тишею природи, так і залишиться нереалізованою. Так, розумію, що дуже хочеться запостити в інстаграм селфі з Говерли. Але, повірте, Карпати – це далеко не лише Говерла.

Ми обрали маршрут зі спортивної бази відпочинку «Заросляк», але, як ви здогадалися, не в бік найвищої гори України. Пішли на озеро Несамовите. З огляду на те, що в групі переважна більшість людей зважилися на гірський похід вперше в житті, вирішили спланувати відносно неважкий варіант сходження на хребет. Крім того, озеро Несамовите – неймовірно гарне. Воно довжиною 88 м, шириною 45 м, глибиною 1,5 м – входить до списку одних із найвищих озер за розташуванням (знаходиться на висоті 1750 м). Площа – 0,3 га. Озеро льодовикового походження, коли температура повітря опускається нижче нуля – вода в озері замерзає. Навіть влітку воно неймовірно холодне, що не зупиняє туристів у ньому покупатися.

Приїхавши в місто Івано-Франківськ о 6:00, ми випили кави і відразу завантажилися в автобус. Кілька годин дороги, під час якої більшість народу просто спали, – і група дісталася на базу «Заросляк». Цього ж дня починаємо сходження.

Ще одна важлива деталь планування маршруту – визначення з місцями для ночівлі. Ключе правило – табір має бути неподалік від води, тобто безпосередньо близько з природним джерелом. Рекомендуємо купити карту, на якій позначені всі популярні маршрути Карпатами і… джерела питної води та зручні місця для встановлення таборів. Власне, місце для першої ночівлі  в горах поблизу озера ми обрали саме тому, що поруч класне джерело. Такої смачної води ви ще не пили, запевняю.

Маєте квитки і вже забронювали трансфер? Визначилися з маршрутом і орієнтовно вирішили, де саме будете таборитися? Половину справи зроблено. Час зрозуміти, хто з ким буде спати і в кого яке туристичне оснащення. Це ще одна важлива деталь. Вам потрібно зрозуміти, скільки наметів маєте брати із собою, чи кожному вистачає спальників та карематів, чи потрібні трекінгові палиці?

Отже, що необхідно мати із собою? Крім теплого одягу, ліхтарика, головних гігієнічних засобів, кожен учасник походу повинен взяти спальник, каремат, рюкзак, посуд (миску, чашку та ложку), воду і продукти. Один намет – на дві чи три людини. Дуже рекомендуємо взяти в оренду трекінгові палиці. Якщо хтось із знайомих зможе навчити вас ними правильно користуватися – це суттєво розвантажить коліна. Окремо необхідно ретельно продумати меню та закупити продукти для нього. Повторюсь: бажано не брати зайвого, щоб не нести на своїй спині те, що не зможете з’їсти. Ще гірше – взяти менше необхідного. Голодний турист – злий турист. А злі люди не отримують задоволення від відпочинку.

Сходження

Стартова ділянка нашого маршруту «Заросляк» – озеро Несамовите складала лише 8 км. Відносно легкий підйом, цікаві краєвиди під час сходження. Лайфхак № 3 – нікуди не поспішайте. На цьому етапі – ви вже в горах, ви вже відпочиваєте і милуєтесь природою. У вас класна компанія, правильно розподілений багаж по рюкзаках. Йдіть, спілкуйтеся, фотографуйтесь. Як би банально не звучало – насолоджуйтеся кожною миттю. Так, планування маршруту, звичайно, передбачає орієнтовний час сходження, щоб втомлена група, яка, наприклад, занадто повільно йшла, не змушена була розбивати табір уночі. А ще – вночі готувати вечерю чи митися… Тому керівники групи мають час від часу підганяти інших, але в межах доцільності. Рекомендуємо на 40-50 хвилин сходження – 5-7 хвилин відпочити. Досвідчені люди – лідери групи – мають йти попереду і позаду всіх інших. Якщо хтось потребує більше відпочинку чи має відлучитися в туалет – його чекає вся група.

У нашому випадку навіть за умови, що переважна більшість йшли в гори вперше, маршрут подолали швидко. О 16:00 ми вже здійснили сходження на хребет біля озера та розклали намети, облаштувавши свій табір. До вечері залишався час, тому, розуміючи, що наступного дня маршрут пролягає в бік гори Піп Іван, ми мали час без рюкзаків піднятися і пройтися трохи в інший бік – на гору Туркул (1933 м). Хто найбільше втомився або вже бачив Туркул – залишився в таборі, а всі інші – пішли на гору. Вечір неймовірних вражень на горі, купання в озері Несамовитому (повторюсь, воно неймовірно холодне) та вечеря біля вогнища стали для нашої групи цілком виправданою винагородою за важкий день сходження на вершину. Зазвичай перший день – один із найважчих. По-перше, ви з дороги. Всю ніч їхали в потязі, потім їхали в автобусі й після цього змушені були набрати висоту під час сходження на хребет. Важкувато навіть для підготовлених людей. По-друге, суто психологічно тіло відмовляється в перший день піддаватися таким навантаженням. А на другий чи третій, як ми жартували, ваше тіло починає розуміти, що варіантів у нього особливо і немає, окрім як виконати маршрут до кінця.

Зранку наступного дня, практично відразу після сніданку, наша група зібралася і вирушила в бік гори Піп Іван (2020 м). Ми подолали близько 15 км по хребту, але таки дійшли до запланованого пункту. На горі, звідки відкривається чарівний краєвид, особливо смачним видався обід. Трохи відпочивши, хтось навіть заснув на вершині, – спустилися униз на перемичку для ночівлі. Це місце попередньо нам було невідомим. Але карта вперто показувала, що недалеко від гори Вухатий Камінь (1864 м) має бути класне місце для ночівлі. З водою! Зрештою, втомлені, але щасливі, ми знайшли такий дорогий нам вказівник: «Вода». Менше години часу – і ми розбили свій табір. Ще годинка – і мали смачну вечерю, зготовлену на портативній газовій горілці.

Третій день за нашим маршрутом пролягав через гору Вухатий Камінь. Далі – спустилися вниз у село Дземброня. Орієнтовно упродовж третього дня ми подолали 10-12 км. Було легше долати відстань, бо, по суті, вже спускалися з хребта. У селі мали час скупатися в річці та пообідати. Звідси групу забрав трансфер, і за кілька годин ми вже були в цивілізації – в Івано-Франківську. Трохи прогулялися центром, смачно повечеряли в пабі і, не особливо кваплячись, пішли на залізничний вокзал. На ранок наступного дня наш потяг прибув до столиці. У кого закінчувалася цього дня відпустка – навіть встиг відразу з потягу поїхати на роботу. Зізнаємось, це не найкраща ідея – виснажливим і голодним після трьох днів у горах йти на роботу. Але якщо у вас не буде інших варіантів, можна в день повернення з відпочинку встигнути в офіс.

Бюджет

Тепер, напевно, найцікавіше. У скільки ж обійшлася триденна подорож, яка подарувала нам море вражень та тисячі фотографій? Бюджет можна поділити на дві групи – дорога і харчування. Щодо першого: 450 грн залізниця (Київ – Івано-Франківськ – Київ) + 425 грн трансфер (на всіх – 1600 грн від вокзалу до «Заросляка» та 1800 грн від Дземброня до вокзалу). Отже, загалом дорога сполученням Київ – Івано-Франківськ – Заросляк – Дземброня – Івано-Франківськ – Київ обійшлася на одну людину лише у 875 грн. Більшість спорядження учасники нашого походу мали свого або просили в друзів безкоштовно. Тому другий напрям витрат – продукти харчування, випивка і газ для пальника обійшлися в 455 грн. Отже, поїздка для однієї людини коштувала 1330 грн. Для порівняння – триденний похід в гори з рюкзаками від турфірми обійдеться майже втричі дорожче. Так, гід вас проведе найзручнішим маршрутом, допоможе поставити намет і навіть приготує вечерю. Але навіщо платити більше, якщо ви все це самі можете зробити?

Плануйте відпустку в гори – і не витрачайте зайвих коштів. Повірте, цей похід ви не зможете забути ніколи. Бажаємо нових вражень і крутих походів.

Текст і фото: Вадим Лубчак

Залишити коментар