Четвер, 22 серпня

Цьогорічний вступний марафон, який фактично розпочався складанням зовнішнього незалежного оцінювання, а завершився зарахуванням у вищі навчальні заклади, добіг кінця. Його результат – понад 60 тис. студентів бюджетної форми навчання. Скільки буде контрактників, стане відомо дещо пізніше, коли виші підрахують свій «ужинок». І якщо рейтинг університетів не приніс нам жодних сюрпризів, то найпопулярнішою спеціальністю, яку обрали нинішні вступники, дещо неочікувано стала філологія.

Хоч, як кажуть у народі, курчат рахують восени, Міністерство освіти й науки України підраховує своїх «курчат» саме зараз – уже відомо, скільки студентів будуть вчитися за державним замовленням та в яких університетах.

«Я торік не вступала, хоч і склала ЗНО з високими балами, вирішила трохи відпочити й добре зважити всі плюси й мінуси майбутньої професії, адже хочу стати лікарем, – розповідає Opinion киянка Валерія Шумко, – а цього року подала документи у три медичні університети: в Києві, Вінниці й Івано-Франківську. Пріоритетом, звісно, був Київ – і тепер я студентка терапевтичного факультету Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. У вінницький та івано-франківський теж пройшла, і теж на бюджет, але зрозуміло, що вчитимуся дома».

Вступ-2019: лідирує філологія, а 13 % вступників відмовилися від бюджету

Чому відмовлялися від бюджетного навчання?

Якщо в таких студентів, як Валерія, можна сказати, ідеальний варіант – обирай той виш, який душа хоче, іншим довелося робити досить непростий вибір.

«Хоч зараз і кажуть, що на ринку праці забагато юристів, економістів і журналістів, ще навчаючись у дев’ятому класі, вирішив, що стану юристом. Не змінив свою думку й закінчивши школу: як на мене, це саме та професія, яка допомагає почуватися впевнено й захищено в житті, – ділиться з Opinion своїми планами на майбутнє киянин, Андрій Сокуренко. – Документи подавав у три університети: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, у Харківську академію імені Ярослава Галана та Київський економічний університет імені Вадима Гетьмана. Пріоритетом був КНУ імені Тараса Шевченка, але його студентом, на жаль, я не став. На юрфак КНЕУ потрапив на контракт, а в Харків запросили на бюджет, проте змушений був відмовитися: у Києві немає проблем із житлом і харчуванням, на що в Харкові пішли б чималі гроші, тож обрав контрактне навчання, але в рідному місті».

Виявляється, від місця за держзамовленням, яке хлопцеві, зважаючи на його бали в сертифікатах ЗНО, запропонували, але в іншому місті, відмовився не він один. У Міністерстві освіти й науки кажуть, що цього року таких студентів майже 13 %. Як пояснила міністерка освіти й науки України Лілія Гриневич, переважна більшість таких вступників прийняли рішення обрати ту спеціальність, яка їм більше подобається, хоч для цього довелося обрати контрактну форму навчання. Що цікаво, дуже часто відмовлялися від бюджетної форми навчання у тих вишах, які були зазначені в заявках у кінці власного рейтингу, тобто шостим-сьомим пріоритетом. Тому у МОН зазначають, що в наступному році буде скорочено кількість заяв, які можна подавати у виші. Так, якщо цьогоріч максимально можна було подати сім заявок на чотири спеціальності, то в 2020-му планують обмежити п’ятьма заявками. А ось обмеження на кількість спеціальностей хочуть анулювати.

Вступ-2019: лідирує філологія, а 13 % вступників відмовилися від бюджету

Що ж до невикористаних абітурієнтами бюджетних місць, то на ці місця, за словами генерального директора директорату вищої освіти й освіти дорослих МОН Олега Шарова, передовсім переводять тих вступників, які мають пільги. Ідеться про дітей загиблих захисників України, осіб з інвалідністю І-ІІ групи, дітей з інвалідністю до 18 років, деякі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та ще кілька категорій вступників.

До речі, якщо казати про медичні й педагогічні університети, то цього року запровадили практику відпрацювання певного часу в конкретному місці. Натомість студентів, які готові укласти договір про таке відпрацювання після закінчення вишу передовсім у сільській місцевості, зараховували на бюджет насамперед. І хоч це, звісно, зовсім не те відпрацювання, яке було поширене за радянських часів, коли молодих спеціалістів направляли відпрацьовувати в обов’язковому порядку, великого бажання їхати потім працювати в села цьогорічні студенти не виявили – такі договори підписали усього 27 чоловік. У Міносвіти вважають, що це перший млинець, а він, як відомо, зазвичай глевкий. Але процес уже запущено, і хоч конкурси на підписання договорів провели лише в 10 областях, наступний рік повинен дати тут кращий результат.

Найважче було стати студентом-міжнародником

А ось цілком очікуваним стало те, що, як і торік, найскладніше в 2019 році було стати студентом факультетів міжнародних відносин. Скажімо, щоби вчитися на міжнародному праві, потрібно було мати в сертифікатах ЗНО не менше 194,25 бала. Прохідний бал на факультет міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій – від 186,25 (по лінії Мінкульту) до 194,004 бала (виші, підпорядковані МОН). Факультети міжнародних економічних відносин брали абітурієнтів, які мали не менше 190,84 бала. Ідеться про вступ за широким конкурсом на бакалавра на денну форму навчання.

Вступ-2019: лідирує філологія, а 13 % вступників відмовилися від бюджету

Наступний щабель серед спеціальностей, де зафіксовано найвищі прохідні бали, належить стоматології (189,176 бала). Майже догнала її політологія, із 189,125 бала. Потім ідуть: журналістика (188,75 по лінії МОН та 181,662 – Мінкульт), медична психологія (186,9), культурологія (185,691 – МОН та 172,176 – Мінкульт), історія та археологія (185,05 бала) і публічне управління та адміністрування (183,804). Вступникам, які обрали право, економіку, інженерію програмного забезпечення й низку спеціальностей філології, щоб потрапити на бюджетне навчання, теж потрібно було мати не менше 180 балів.

Найлегше в цьому році було потрапити на факультети, які готують вчителів математики (потрібно було усього 110 балів), будівельників (103) і представників аграрних професій, скажімо, агрономів (104). Як бачимо, на цих спеціальностях зафіксовані найменші прохідні бали. Експерти ринку праці зазначають, що ці спеціальності непопулярні цілком справедливо – бо там мала зарплата. Водночас відзначають, що якщо в нас вчителями математики ставатимуть ті, хто не дуже добре знав шкільну програму з цього предмета, то це насправді потягне за собою низку серйозних проблем, пов’язаних зі станом економіки в країні.

Вступ-2019: лідирує філологія, а 13 % вступників відмовилися від бюджету

А ось за кількістю поданих заяв рейтинг спеціальностей виглядає зовсім інакше. Беззаперечним лідером цього року виявилася філологія – на цю спеціальність абітурієнти подали 65 419 заяв. Першим щаблем у цьому рейтингу навіть поступилося зазвичай популярне право, куди було подано 65 077 заяв. Потім іде менеджмент (50 207 заяв), комп’ютерні науки (39 376), середня освіта (35 605), журналістика (30 247), економіка (28 178), інженерія програмного забезпечення (27 217), психологія (25 680) і медицина (25 288 заяв).

Найпопулярніші виші

Ця вступна кампанія довела, що КНУ імені Тараса Шевченка, де, до речі, контрактне навчання – одне з найдорожчих у країні, не втрачає своєї популярності й посідає перше місце в рейтингу за кількістю поданих заяв. Так, у 2019 році виявили бажання стати студентами КНУ Тараса Шевченка понад 41 тис. абітурієнтів. На другому щаблі в рейтингу популярності вишів – Львівський національний університет імені Івана Франка, куди подали понад 36 тис. заяв. Третій – за НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (понад 35 тис. заяв).

Вступ-2019: лідирує філологія, а 13 % вступників відмовилися від бюджету

Далі йде Національний університет «Львівська політехніка» (майже 30 тис. заяв), Київський національний торгово-економічний університет (понад 24 тис.), Національний авіаційний університет (понад 22 тис.), Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (19 379), КНЕУ імені Вадима Гетьмана (18 686). На дев’ятому щаблі опинився Київський університет імені Бориса Грінченка, куди подало заяв майже 15 тис. абітурієнтів, а на десятому – Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, ужинок якого – 14 672 заяви.

Як повідомили в Міносвіти й науки України, рекомендовано до зарахування на бюджет в університети, які є трійкою лідерів, майже 10 тис. студентів: у КНУ імені Тараса Шевченка – 3 037 чоловік, у КПІ – 3 837 вступників, у Львівську політехніку – 2 451 абітурієнтів. Також 2 260 абітурієнтів – у ЛНУ імені Івана Франка та 1 253 – у ХНУ імені В. Н. Каразіна.

Тож нині у вищих навчальних закладах уже готуються до зустрічі зі своїми першокурсниками, самі студенти відпочивають перед початком дорослого життя, а експерти зазначають, що поки не будуть зроблені реальні кроки, які б забезпечили: підняття престижу важливих для країни професій, тісний взаємозв’язок між потребами ринку праці й тими фахівцями, яких випускають університети, на вчителів так і будуть іти ті, хто має найменші бали, а потім наших дітей вчитимуть неграмотні філологи й математики, які не дружать із доведенням теорем. Тож роботи в цьому напрямку – непочатий край.

Текст: Лариса Вишинська

Ілюстрації: Наталія Стахнова

2 комментария

  1. Ну автору статьи надо сначала более достоверную информацию собирать , а потом уже вот что-то сочинять . В названиях учебных заведений допущенны ошибки , Але автор ты откуда , интернет тебе в помощь писака . И контракт в КНУ на юридическом стоит столько , что Харьков однозначно выгодней , будь то контракт . А тут вообще сравнение идёт с бюджетом . Киев (КНУ) — 50тысяч +- , Харьков ( Ярослава Мудрого ) — 30 тысяч +- , цены на общежития по стране едины . Дома , что-бы студента кормить , еда также не сама будет в холодильник запрыгивать . Учись студент дальше и лучше ( АВТОРУ ) !!!

Залишити коментар