Четвер, 22 серпня

Зустрінемося в День Незалежності

Він вибрав собі позивний – Татарин. Сам із Криму. Сорок п’ять років. Низького зросту. Борода. Форма оливкового кольору. Сидів біля стіни покинутого кимось будинку в селі на Донеччині. Три поранення, контузія, два тижні полону. Мізинець та безіменний пальці лівої руки не розгиналися. Рука по лікоть шрамована. Казали, що після такого не виживають – обстріл КРАЗа в 2014-му, вісім загиблих, троє «важких». Татарин вижив, інші двоє – ні. Здавалося, що він термінатор. Говорив мало. Рідко усміхався. Його снайперська гвинтівка була підписана зеленою фарбою – «Феодосія». «Моя маленька Феодосія». Автомат Калашникова – «Севастополь». Він давав імена зброї, і ці імена були назвами місць у Криму.

Татарин зник безвісти в 2016-му. Пішов на бойове завдання й не повернувся. Ходили в тил до ворога. Він був у розвідці. Останнє, що сказав: «Зустрінемося в День Незалежності». Так і не зустрілись. 

Справжнє ім’я? Не знаю. 

Звідки він? Не знаю. 

Сім’я, діти? Прочерк. 

Кілька фото у старому смартфоні: сидить собі біля стіни покинутого кимось будинку в селі на Донеччині, брови насуплені, дим сигарети з правого верхнього кута знімка. На одній із фотографій дивиться в кадр. Що я про тебе знаю? 

Татарин.

Нічого! 

Ти вже давно став міфом.

А нещодавно наснився сон. Парад до Дня Незалежності. Хрещатик. Колона техніки. Красиві, у чистій формі, військові йдуть, і гімн України лунає, і Татарин в одній із колон: спина рівна, підняте підборіддя, стройовий хід і «Феодосія» з ним. 

«Я ж казав: зустрінемося в День Незалежності».

«Казав, але цього року параду не буде».

Нічна злива на початку серпня заливала вулиці Одеси. Краплини, ніби горошини, стукали в шибу. Вікно в залі відчинене. Штори хитає вітер. Холодно. 

«Це просто сон, – встаючи подумав я. – Сон. Татарина немає. Три роки вже». І виставив голову на вулицю. Аби прокинутись остаточно.

Прокинувся. Лише одне не дає мені спокою: про який День Незалежності говорив Татарин?

Валерій Пузік

1 комментарий

  1. Дякую за память — значит ЖИВ! Одно трудно понять = в ХХ1 веке по фото нельзя человека в стране найти? Ведь ему выдавали документы где-то все есть…. Если Вы столько лет помните о нем — найдите Ведь он не из инкубатора кто-то ждет его Есть передача ЖДИ МЕНЯ Пишите не забывайте ЕГО Он защитил нас в те страшные годы И он не без имени == ЕГО надо вернуть в коробку на КРЕЩАТИК

Залишити коментар