Четвер, 14 листопада

Ніколи такого не було, і от знов. Нардеп від «Опозиційного блоку – За життя» Вадим Рабінович відмовився переходити на українську під час виступу на підготовчому засіданні парламенту, запропонувавши запросити… перекладача. Мовляв, його виборці говорять російською. Про старі пісні по новому колу – у реакціях.

Не те, щоб когось така поведінка Рабіновича могла здивувати. Радше навпаки – цілком очікувано як для нардепа з партії Медведчука. Більше здивувань викликали… Ірина Геращенко та Дмитро Разумков, котрі фактично «поставили» Рабіновича «на місце». Як це було – у коротких дописах Геращенко.

Як реагували на «демарш» Рабіновича, загалом, думаю, зрозуміло. Наприклад, Микола Княжицький, співавтор закону про мову, нагадав нардепу від «ОПЗЖ», що застосування державної мови під час роботи парламенту – це не лише вимога закону про регламент, але й зобов’язання, передбачена Конституцією Україну. Словом, Княжицький запропонував Рабіновичу два варіанти: або не приймати присягу, або ненавидіти українську там, куди юрисдикція нашої Конституції поки ще не дійшла. Ага, десь у Ростові, наприклад. Думаю, там пан Рабінович знайшов би і виборців, і однодумців.

Політична експертка Олеся Яхно-Белковська запевнила, що своєю поведінкою Вадим Рабінович продемонстрував всю безперспективність дискурсу партії щодо мови. Мовляв, тема холодильника для їхніх виборців заходить куди краще. 

Співачка та телеведуча Анжеліка Рудницька риторична запитала, чи міг би Рабінович так поводитись у якійсь іншій країні, окрім нашої. Не дуже риторично відповім: так, можемо навіть скинутись на квиток в один бік.

Політтехнолог Юрій Подорожній наголосив, що Рабінович просто вчергове підтвердив свій статус провокатора та популіста. А тим часом, за словами експерта, тренди змінюються, і «танці на мові» повинні викликати тільки огиду. Ну, здається, нічого іншого пан Рабінович викликати й не зміг. Чи я знову щось плутаю?

Ветеран російсько-української війни та блогер Олексій Петров пофантазував, чого б «боярин» Рабінович міг вимагати після отримання перекладача. Наприклад, переклад тексту державного гімну, окремий прапор для партії тощо. Ваш покірний слуга тим часом не втомлюється нагадувати пану Рабіновичу, що давно існує країна, в якій для нього все видаватиметься максимально рідним і знайомим. Я ж по-доброму, пане Вадиме. Чи вам перекласти?

Політичний експерт і аналітик «Комітету виборців України» Денис Рибачок зазначив, що складається враження, ніби на вулиці досі ХІХ століття. Пане Денисе, боюсь, що для когось десь так і є, на жаль.

Блогер і ветеран російсько-української війни Роман Кулик зауважив, що така, можливо, ситуативна, але солідарність Дмитра Разумкова та Ірини Геращенко з питання робочої мови парламенту – це добре. Особливо пам’ятаючи, як ще нещодавно Разумков намагався виправдовувати свою «принципову» російськомовність в ефірах.

Олександр Марусяк, юрист-міжнародник, провів короткий лікбез для Рабіновича щодо того, чи зобов’язаний він використовувати українську мову.

Олена Курбанова порівняла Рабіновича… зі шпагатом Волочкової. Дуже складний і тонкий гумор на вкрай специфічний смак. Але написано російською, тому, можливо, принаймні Рабінович зможе впоратися без перекладача.

А ось блогерка Ірина Медушевська спромоглася пояснити поведінку нардепа трьома словами. 

До речі, про перекладача. Подейкують, що, можливо, Рабіновичу все ж варто його надати. Щонайменше, тому що замість нього виступатиме власне перекладач. А ще пан нардеп таким чином навряд чи зможе вкладатися у визначений на виступи регламент.

Ви можете поцікавитись, а що ж сказав сам Рабінович… Але він тим часом лише постить посилання на сайти із заголовками про те, як таємничий нардеп-герой захищав права російськомовних, голіруч відбиваючи атаки оскаженілих бандерівських грантоїдів. Ну, або щось в тому дусі.

Збирав реакції та просив перекладача з мови Рабіновича Степан Коза

Залишити коментар