П'ятниця, 20 вересня

Із початку року гривня відносно долара подорожчала на 7 %, продемонструвавши небачену раніше стійкість та ставши однією з кращих валют світу за темпами зміцнення. Ба більше, цьогоріч чи не вперше курс гривні не демонструє стійкої сезонності: зі зростанням у першому півріччі та девальвацією – у другому. Але радіти цим тенденціям зарано, бо причини, що призвели до такої ревальвації, як і саме зміцнення національної валюти, несуть у собі певні ризики для державних фінансів.

Благодатні ринки та щедрі інвестори

Більша частина валюти, що потрапляє в Україну, надходить від експорту сировинних товарів – зернових та металів. І цього року нам неабияк щастить, бо Україна вкотре встановила історичний рекорд з експорту зерна – 49,7 млн тонн, тобто на 10 млн тонн більше, ніж минулого. Зокрема експорт пшениці склав 15,5 млн тонн, кукурудзи – 30 млн, ячменю – 3,6 млн, жита – 89 тис. При цьому ціни на зернові на світових ринках нині високі і зростатимуть ще, бо південні країни ЄС втратили частину свого врожаю через аномальну спеку. Рекордні врожаї кукурудзи та соняшнику зумовили збільшення темпів зростання фізичних обсягів не лише експортованої олії, але й макухи, яка є цінним кормовим продуктом у країнах Азії. Нарощували ми також експорт м’яса, зокрема курятини до Саудівської Аравії, яка на початку року обмежила експорт цієї продукції з Бразилії.

Також за останній рік удвічі зросли ціни на залізну руду – ще один основний експортний товар України. Усього в січні-липні українські підприємства відправили на експорт 23,3 млн тонн руди на суму 2,09 млрд дол. Зріс і експорт продукції машинобудування – завдяки поставкам наших вантажних вагонів до сусідньої Білорусі.

Ці фактори безпосередньо вплинули на обсяги валюти в Україні, збільшуючи її пропозицію та зміцнюючи гривню. Утім національна валюта дорожчала не лише завдяки експортним перемогам. На її ревальвацію вплинув стрімко зростаючий попит інвесторів-нерезидентів на наші ОВДП. На початок року нерезиденти володіли лише 1 % ОВДП України, тоді як до липня збільшили їхній обсяг до 9 %.

За даними українського Мінфіну, нерезиденти збільшили свій портфель ОВДП за сім місяців 2019 року в 13,6 разів – із 6,3 млрд грн до 86,4 млрд грн. Цьому сприяли макроекономічна стабільність, виважена фіскальна й монетарна політики та приєднання України до мережі міжнародного центрального депозитарію цінних паперів Сlearstream – це суттєво полегшило процес купівлі наших цінних паперів іноземцями. Зрозуміло, що купують ОВДП нерезиденти за валюту, знову ж таки збільшуючи її обсяги на внутрішньому ринку і зміцнюючи гривню. Чи збережеться цікавість інвесторів надалі, залежатиме від передбачуваності української політики та безлічі інших чинників, але нині їхній попит на наші ОВДП залишається стабільним, бо висока облікова ставка НБУ разом із податковими пільгами робить українські цінні папери дуже привабливими. Дохідність українських облігацій складає близько 15-17 % річних – вони одні з найдорожчих у світі.

Однак аналітики застерігають, що продаж ОВДП – це як можливість залучити інвестиції, так і ризик втратити курсову стабільність. Облігації – борговий інструмент, по суті їхні покупці дають Україні кошти в борг, розраховуючи вчасно повернути не лише позичену суму, а й чималі відсотки. Надмірний продаж ОВДП призводить до накопичення боргового навантаження, яке Україна навряд чи може собі дозволити, зважаючи, що обслуговування боргів – на сьогодні найбільша наша витратна стаття в Держбюджеті. Неконтрольоване накопичення боргів саме по собі впливає на фінансову стійкість країни, а в періоди криз – і поготів.

Якщо раптом зіпсуються стосунки України з міжнародними фінансовими організаціями, загостриться військове протистояння з Росією, напружаться дипломатичні стосунки з лідерами впливових держав чи гряне чергова внутрішня політична криза, нерезиденти почнуть масово продавати, що спровокує зворотній процес, – девальвацію гривні.

Збентежений Мінфін

Міністерство фінансів України також не поділяє загального оптимізму щодо подорожчання гривні, навіть попри те, що міцна гривня дозволяє економити видатки держави на обслуговування боргу. Значні виплати за зовнішніми зобов’язаннями державного сектору в травні та збереження відпливу капіталу за приватним сектором призвели до формування чистого відпливу капіталу за фінансовим рахунком загалом за січень – травень. Оскільки останній перевищив профіцит поточного рахунку, платіжний баланс було зведено з дефіцитом (0,5 млрд дол. за січень – травень). Це разом із виплатами за кредитами МВФ призвело до тимчасового зниження міжнародних резервів станом на кінець травня (до 19,4 млрд дол. або трьох місяців майбутнього імпорту). Але залучення уряду на міжнародному ринку капіталів і приплив коштів нерезидентів у гривневі ОВДП компенсували значні виплати державного сектору за зовнішніми зобов’язаннями. У результаті на кінець червня валютні резерви України, попри пікові боргові виплати, були близькими до рівня початку 2019 року – 20.6 млрд дол.

Але зворотній бік міцної гривні – хронічне недовиконання дохідної частини Державного бюджету. Її «імпортні» складові – митні платежі та ПДВ від ввезених товарів – напряму залежать від обмінного курсу: чим він вищий, тим більше можна зібрати до державної скарбниці. За оперативними даними Держказначейства про виконання бюджету за сім місяців, доходи загального фонду Державного бюджету склали 584,1 млрд грн, що становило 97,4 % від розпису. Доходи від ПДВ з ввезених на територію України товарів було виконано на 88,8 % від розпису, доходи від митних зборів – на 90 %. У результаті наповнення загального фонду Держбюджету в січні – липні виконано з дефіцитом у 1,1 млрд грн.

У свої бюджетні розрахунки Мінфін закладав середній річний курс у 29,4 грн / дол., відповідно при курсі у 25-26 грн / дол. виконати власні плани Мінфін не може. Що найгірше, ця ситуація повторюється другий рік поспіль, утім ані НБУ, ані Мінфін жодним чином не намагалися відкоригувати власні ж курсові прогнози. Лише зараз міністерка фінансів Оксана Маркарова нарешті звернулася до Національного банку з проханням уточнити курс гривні хоча б на 2020 рік, аби у проєкт Держбюджету наступного року був закладений точніший курсовий прогноз, а Мінфін міг вирватися із власноруч створеної пастки.

Річ у тім, що нарощення обсягів розміщення ОВДП значною мірою пов’язане саме з потребою фінансування дефіциту Держбюджету. Мінфін не просто реагує на попит з боку інвесторів – його до цього змушують об’єктивні потреби фінансування бюджетних видатків. Із початку року від продажу цінних паперів на покриття цього дефіциту було залучено 255,3 млрд грн: номіновані в гривні ОВДП на суму 164,1 млрд грн, номіновані в іноземній валюті – 3,2 млрд дол. США та 0,2 млрд євро. Але як ми зазначали раніше, надмірний попит на українські ОВДП є одним із чинників зміцнення гривні, що в результаті призводить до збільшення бюджетного дефіциту та нарощування обсягів продажу облігації для його покриття.

Зрозуміло, що спроби вибратися із цього глухого кута так чи інакше призведуть до незначної девальвації гривні, і до кінця року вона, ймовірніше за все, ослабне на 1,5 – 2 грн. Але якщо ми уникнемо глобальних політичних ризиків, продовжимо співпрацю з міжнародним валютним фондом та виправимо помилки у прогнозуванні курсу на наступний рік, то, вочевидь, ми ще зможемо побачити чергову ревальвацію гривні в першому півріччі наступного року. Звісно, НБУ взяв курс на зниження облікової ставки, що в подальшому призведе до зниження дохідності наших ОВДП, але плани регулятора надто довготермінові. Облікова ставка може знизитися до 16 % до кінця цього року і до 14 % ‒ у наступному. Звісно, це знизить дохідність наших ОВДП, але зважаючи на те, що зараз вони чи не найприбутковіші серед країн нашої групи, то на попит інвесторів це суттєво не вплине, даючи національній валюті додаткові можливості для подальшого зростання в середньостроковій перспективі.

Текст: Валентина Ющенко

Залишити коментар