Неділя, 17 листопада

Останніми роками стало звичайною практикою, що влітку гарячої води в кранах немає. Проте у квитанціях людям справно нараховують за неї кошти. Причому трапляється, що роблять це навіть тоді, коли споживачі мають квартирні лічильники. Якщо врахувати, що з 10 червня цього року, згідно з новим законом «Про ЖКП», почали нараховувати ще й пеню за несплачені послуги, неіснуючі борги ростуть і за рахунок пені. Тож Opinion вирішив з’ясувати, як із цим боротися.

Із липовими боргами у своїх квитанціях мають справу практично всі українці. Чи то за світло, чи то за газ, гарячу воду, але суми до сплати людям виставляють великі. Причому це трапляється навіть тоді, коли самої послуги не надають. Найпростіше це простежити у випадку з гарячою водою, про яку влітку, якщо у вас немає бойлера, ви можете тільки мріяти. Скажімо, кияни від несправедливих нарахувань потерпали торік, коли комунальники кивали на збій програми: мовляв, змінився виконавець послуг – із «Київенерго» на «Київтеплоенерго», і поки систему налагодять, такі речі траплятимуться.

Компанія-наступник працює вже понад рік – із травня 2018-го. Здавалося б, і систему відпрацювати час був, і вода гаряча людям повинна надходити, а не ледь тепла, у якій навіть тарілку без хімічних засобів нормально помити не можна. Та кияни продовжують скаржитися: і води влітку немає, і лічильник у квартирі є, а постачальник нараховує за середніми нормами за послугу, якої не надає.

Чи спишуть борг після повірки лічильника?

«За комуналку завжди сплачую вчасно, – розповіла Opinion киянка Ірина Сурмило. – Якщо казати про гарячу воду, куб якої коштує достобіса, а сама вода в будинку загалом ледь тепла, із нею взагалі дивна історія виходить.

Понад півтора року тому в моєму будинку на верхніх поверхах хтось загрався з ремонтом – і відтоді на всьому стояку немає гарячої води. Навіть тоді, коли в місті вона є. І навіть тоді, коли гаряча вода (хай і не така, яка б хотілося) є в моєму будинку. У першій декаді минулого місяця приходить майстер від «Київтеплоенерго» – перевірити показники лічильника. Зайшов, подивився, записав. І те, скільки фактично спожито, і те, за скільки сплачено (а є переплата). І те, що в мене бойлер, яким я й користуюся постійно. Тож він мені каже: “У вас лічильник уже повіряти треба”. Я відповіла: “Раз треба – зробимо”. І пішов собі…

За якийсь час приходить квитанція, а в ній – аж дві тисячі неіснуючого боргу. Звідки?! Показники передавала постійно, наче папуга, повторюючи, що води гарячої немає. Телефоную в центр прийому показників. А мені там, наче обухом по лобі: ваш лічильник знято з балансу.

“Із якого такого переляку?” – запитую.

“Так він у вас із 2015 року, повірити треба”, – пояснює жіночка на тому кінці дроту.

“Службу повірки вже викликала, – відповідаю, – але в будь-якому разі у мене запитання: як могли нарахувати за загальними нормами гарячу воду тоді, коли її загалом немає в місті?!”.

Жінка по той бік дроту на якусь мить замовкла, а потім видала:

“Так, мабуть, ваш ЖЕК не передав нам інформації, що у вашому будинку немає гарячої води!”.

“Так а навіщо передавати, коли її немає в місті?” – обурююся я.

“Так положено!” – поставила в нашій розмові велику крапку моя співрозмовниця».

Звісно, на цьому нічого не скінчилося.

«Лічильник уже повірили, – продовжує Ірина Сурмило. – Він виявився повністю справним.

Запитую в майстра: “А мої показники, які на лічильнику, залишаються дійсними?”.

Він каже: “Так”.

“А «Київтеплоенерго» спише взятий ними зі стелі «борг»?”.

Майстер усміхнувся, помовчав трохи та й каже: “База в нас спільна, тобто, що лічильник у вас повірений та які показники вони побачать, а от чи спишуть намальований ними борг?..”. І пішов повіряти лічильники до сусідів. А я собі тепер думаю: і що мушу зробити, щоб “Київтеплоенерго” визнало власну помилку з боргом – і зробило перерахунок?

Щойно з’явився борг – комунікуємо з постачальником

Виявляється, історія, яку розповіла жінка, не поодинока. «Я теж зіштовхнулася у квітні цього року з таким, – повідомила киянка Тетяна Гамлій, – і куди вже тільки не зверталася: і в районний Центр комунального сервісу (ЦКС), і напряму в “Київтеплоенерго”; неіснуючий борг – понад 3,5 тис. грн – як намалювали, так він і висить».

Киянка Тетяна Тисаренко додає, що має таку халепу ще з грудня минулого року: надала у ЦКС усі необхідні документи, написала кілька заяв на керівництво компанії-постачальника, а результату – катма: як нараховували по 18 кубів щомісяця, так і нараховують, хоч людина використовує не більше кубометра, та й то тільки тоді, коли гаряча вода є, а здебільшого її просто немає.

А ось матері Ганни Круковської пощастило. «Мама поки з таким намальованим боргом розбиралася, там ціла епопея була, – ділиться власною проблемою пані Ганна. – Якщо коротко, то в столиці алгоритм дій такий: у разі появи у квитанції цифр, які не відповідають дійсності, потрібно звертатися в найближчий Центр комунального сервісу. Адресу, режим роботи тощо можна уточнити на їхньому сайті. Там жива черга – із номерками, тому доведеться запастися терпінням. Іти в ЦКС потрібно з пакетом документів: паперовими актами повірки лічильників, їхніми паспортами та квитанціями, які підтверджують оплату, своїм паспортом й ідентифікаційним кодом. Спочатку борг спробують прибрати прямо на місці, але трапляється, що попри всі наявні показники, система інформації чомусь не пропускає. Тоді потрібно написати заяву на перегляд боргу. Та миттєво він теж не зникне – поки в компанії “дійдуть руки” до ваших паперів, мине щонайменше два-три місяці».

Ганна Мерикова, якій теж довелося зіштовхнутися зі схожою ситуацією, радить паралельно писати скарги в прокуратуру й Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів. А чоловіки висловлюються ще категоричніше: зробити повірку (коли за допомогою спеціального приладу з’ясовують, чи правильно працює лічильник), потім звірку показників (для цього потрібно залишити заявку в ЦКС – і повинні прийти представники компанії-надавача послуг) – і звертатися до суду. До речі, в ЖЕКах людям радять не сплачувати такі борги, а теж доводити свою правоту.

На запитання, як правильно мають діяти люди, якщо отримують платіжки за гарячу воду з нарахуваннями, які не відповідають дійсності, керуюча «Адвокатського бюро Наталії Гнатуш» Наталія Гнатуш пояснює Opinion, що зазвичай нарахування за нормативами (тобто певна кількість кубометрів води на особу) здійснюється тоді, коли споживач не повідомив про наявність лічильника або лічильник не пройшов повірку, яку з листопада 2017 року, коли набув чинності Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», зобов’язаний здійснювати саме споживач власним коштом.

«Які тут можливі варіанти дій? Щоб змусити надавача послуги списати неіснуючий борг, – пояснює адвокатка, – потрібно одразу, як тільки прийшла квитанція з нарахуванням не за показниками лічильника, вступати в активну комунікацію з надавачем послуг. У випадку з киянами на сьогодні це КП «Київтеплоенерго». Тобто звертатися до них із запитом щодо сум нарахувань, із проханням уточнити, на підставі чого вказані суми нараховувалися. Це повинно стати тією відправною точкою, яка дасть змогу діяти далі. Головне – не пускати проблему на самоплив, бо в такому разі борг, навіть і помилковий, тільки зростатиме».

Повернути квитанції із самозаповненням

Комунальники серед причин неправильних нарахувань називають передусім невчасне подання показників лічильників. Як зазначають у ЦКС Святошинського району міста Києва, якщо людина невчасно передає показники лічильника, їх виставляють по середньому, по будинку, по нормі – залежно від ситуації, а споживачі потім заявляють про те, що їм нараховують неіснуючі борги.

Мовляв, щоб не мати таких проблем, досить вчасно передати показники. Це можна робити кількома способами, проте в людей складається враження, що одні з них постачальники враховують, інші – ігнорують. Скажімо, якщо таки витратити годину часу й додзвонитися в Центр комунального сервісу та передати показники оператору, вони потім з’являються у платіжках, а якщо скористатися графою у платіжному повідомленні (квитанції) «Для нарахування на наступний місяць», постачальники на неї не зважають та кажуть потім, що «банк, через який ви платили, нам нічого не повідомив». Варіанти з особистими кабінетами, Viber і Telegram, через які теж можна передавати показники, досі годяться не для всіх: хоч смартфони й набувають повсюдного поширення, старше покоління з ними досі не дуже дружить. Та й не дешеве це задоволення. Тож люди обурюються та дуже хочуть, щоб повернули платіжки з самозаповненням, скасувавши потребу щомісяця витрачати купу часу на те, щоб додзвонитися до надавачів цих послуг.

Тим паче, що тепер, окрім власне тіла такого «боргу», є ще й пеня. Її запроваджено новим Законом України «Про житлово-комунальні послуги», який повністю набрав чинності з травня цього року. Українцям тут потрібно знати маленький, але важливий нюанс: законом передбачено, що пеня нараховуватиметься тільки за ті борги, які з’являться після дати набуття ним чинності, тобто після 1 травня 2019 року. Експерти зазначають, що є ризик не зовсім чесних дій компаній-постачальників, які можуть провести процедуру фіксації боргу – і нарахувати пеню за всі попередні несплати.

За даними Державної служби статистики України, найбільше населення нині заборгувало за природний газ. Так, на кінець червня заборгованість тут становила 24,8 млрд грн. Другий щабель посідає борг за опалення та гаряче водопостачання – 15,9 млрд. Причому найбільша заборгованість зафіксована в Києві, Харківській і Дніпропетровській областях. Далі – за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (4,8 млрд грн), за централізоване постачання холодної води й водовідведення (3,9 млрд грн), за вивезення побутових відходів (0,7 млрд грн) і за постачання електричної енергії (5,2 млрд грн).

Яка частина з цих боргів справжня, а яка – фейкова, нині вам не скаже ніхто. Води ж гарячої в більшості міст у теплу пору року немає. Та компанії-постачальники продовжують нараховувати спожиті кубометри «зі стелі». А якщо людина ще й не встигла, як у випадку з Іриною Сурмило, вчасно пройти повірку лічильника, «Теплоенерго» автоматично починає нараховувати споживання за нормативом, знімаючи лічильник з обліку. Вирішити проблему нескладно – повірити лічильник та звірити показники. Однак саме з їхньою звіркою й виникає найбільше проблем із боку компаній-постачальників. Навіть не зі самою звіркою, а з коректним врахуванням результатів.

Вихід – пристрої для дистанційного зняття показників

«Якщо лічильник не пройшов повірку, нарахування за воду – і гарячу, і холодну – за середніми нормативами цілком законне, – уточнює в коментарі для Opinion директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко. – Та якщо лічильник у нормі, усі ці ігрища виглядають чесними щодо споживачів. Тим більше, що нині способи передачі даних настільки стрибнули вперед, що робити це по телефону – це вже архаїка. Зараз на будь-який лічильник можна поставити спеціальний пристрій – чіп, і цей чіп сам буде в цю базу даних передавати показники лічильника. Тому завдання і “Київтеплоенерго”, і “Теплоенерго” інших міст, і Мінрегіону, Верховної Ради, й уряду загалом – перевести всіх споживачів на дистанційне зняття показників лічильника. Технічно це нескладно».

За словами Олександра Сергієнка, витрати на встановлення таких приладів відносно невеликі. «За кордоном цим методом користуються давно, і там зі зняттям показників немає жодних проблем, – пояснює експерт. – У нас ці чіпи теж є. Причому може бути два варіанти: або поставити нові лічильники уже із вмонтованими чіпами, або обладнати чіпами старі лічильники. Головне – було б бажання».

Водночас директор «Інституту міста» зазначає, що проблема, пов’язана і з фейковими боргами, і з браком гарячої води влітку, лежить зовсім не в площині неправильного зняття показників чи збоїв у системі при нарахуваннях.

«Якщо йдеться про Київ, де втрати в мережах сягають 20 %, – пояснює Олександр Сергієнко, – то з 2006 року в нас відбувалося лише латання труб, а ось системного плану заміни тепломереж не було. І хоч два роки тому київська влада ініціювала заміну труб, процес цей нешвидкий і, як мовиться, дороге задоволення. Тому взимку, коли йде опалення та великі платежі населення, подавати гарячу воду рентабельно, а влітку її собівартість зростає втричі, через що її в цей час і немає – подавати теплоносій улітку просто економічно невигідно».

Та в будь-якому разі – поки не відбудеться повної модернізації самої мережі, сподіватися українцям на якісну послугу, а відтак – і правильні суми в платіжках навряд чи варто.

Текст: Лариса Вишинська

Залишити коментар