Четвер, 14 листопада

Тут нещодавно виявилося, що Росія – це «глибоко європейська країна», а довіра між ЄС та РФ – лише питання часу. Принаймні, у цьому переконаний президент Франції Еммануель Макрон. А ще він вірить… у Європу від Лісабона до Владивостока. Про складнощі з географією та дивні мрії – у реакціях. 

Словом, Макрон настільки вражений «прогресом із багатьох політичних та економічних питань», що планує розробити «архітектуру безпеки та довіри» між Європейським Союзом та Росією. А Європа у мріях президента Франції має дещо інші територіальні кордони та простягається від Лісабона до… Владивостока. 

Політичний експерт Олексій Мінаков наголосив, що «вірити» сьогодні в Росію як європейську країну – це те саме, що вірити в цивілізованість нацистської Німеччини під час Другої світової війни. За словами фахівця, РФ має вкрай малі шанси стати європейською. І це за умови, що диктаторський режим замінять на демократичний, помилки будуть визнані, імперські амбіції залишаться в минулому, а за всі злочини будуть сплачені репарації. Коротше, не скоро, зовсім не скоро слова Макрона стануть реальністю.

А ось блогер та телеведучий Юрій Гудименко, як і Макрон, вірить у Європу, котра простягається до самого Владивостока. Щоправда з одним уточненням: якщо над цим самим Владивостоком майорітиме український прапор. 

Гудименко переконаний: Європа – це не євро в гаманці, а століття крові, боротьби та ненависті. Це стан душі та століття вогню. І Україна цей вогонь пам’ятає. Відтак і простягається Європа насправді від Лісабона до Луганська.

Філософ, перекладач та громадський діяч Олексій Панич зауважив, що Макрон демонструє непогане, як для французького політика, знання російської духовної культури, котра завжди була «європейським фасадом» Російської імперії. Однак президент Франції не розуміє, що за цим фасадом ховається імперська політико-правова культура принципово неєвропейського типу. На думку Панича, Захід вкотре намагається «приручити російського ведмедя», але насправді цьому хижакові все одно потрібне м’ясо.

Перша заступниця голови Верховної Ради восьмого скликання Ірина Геращенко нагадала, що Україна за право бути частиною Європи заплатила життями тисяч найкращих героїв, і ще десятки найкращих зараз сидять у тюрмах Сибіру, куди простягається «макронівська Європа». Але самій Європі це не цікаво. І цим максимально скористається Путін.

Журналіст Аркадій Бабченко певен, що подібними реверансами Макрон просто намагався продемонструвати Володимиру Путіну, що Париж остаточно визначився та вирішив дружити з Росією. А щодо географічної мрії очільника Франції, Бабченко запевняє: Путін мріє про те саме. Але з однією поправкою: від Владивостока до Лісабона. І не зовсім про Європу.

Нардепка Ганна Гопко також сумнівається, хто виявиться швидшим: Макрон із поширенням Європи до Владивостока чи Путін, поширюючи «рускій мір» до Ла-Манша.

Політолог Михайло Басараб зазначає, що, просуваючи подібні тези, Макрон пропонує остаточно «масштабувати стареньку Європу до мікрона». У буквальному та фігуральному сенсі.

Нардеп Володимир Ар’єв також наголошує на протилежному результаті таких мрій.

Актор, письменник та блогер Андрій Альохін вважає, що після зміни президента в Україні Європа дихає більш вільно, а вибір українців нарешті вирішив проблеми європейських лідерів: тепер Росія знову світла та велика – час і санкції знімати. Крим? А що Крим?

Журналіст Роман Скрипін лише оцінив географічну обізнаність президента Франції. Але цього, здається, цілком достатньо.

А ось і оцінка тези Макрона від Володимира В’ятровича, історика та голови Українського інституту національної пам’яті.

І наостанок.

Збирав реакції та вчив географію Степан Коза

Залишити коментар