Неділя, 17 листопада

Він не завжди був таким, до якого ми звикли. Довкола нього – безліч міфів та історій. Із ним виборювалася наша незалежність, із ним наші військові цю незалежність захищають сьогодні. У День прапора розповідаємо найцікавіше про один із головних символів країни.

Прапор – один із трьох державних символів України. Разом із ним – герб та гімн. Про це зазначено в Конституції, і конкретизовано: ідеться про «стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього та жовтого кольорів».

За зневажливе ставлення до прапора передбачена кримінальна відповідальність. Саме так, наруга над синьо-жовтим стягом буде розцінюватися як посягання на державні символи. Відтак, за нанесення на прапор образливих написів, спроби розірвати його, підпалити тощо на порушника може чекати не лише чималий штраф, а й навіть арешт. До слова, об’єктом злочину в цій ситуації вважатиметься авторитет української держави.

Прапор – символ боротьби за незалежність. Саме під стягами двох кольорів, синього й жовтого, українці виборювали самостійність своєї держави. Наприклад, під цими кольорами йшли у бій юнаки під Крутами та бійці Української Галицької армії як під час українсько-польської війни, так і на антибільшовицькому фронті. Синьо-жовтим був і прапор Західноукраїнської Народної Республіки; ці ж кольори як офіційний символ затвердив Михайло Грушевський.

Появу синьо-жовтих кольорів відносять до великого переселення народів. Начебто саме таку, золото-блакитну символіку, трипільці принесли із собою за часів переселення народів із Північного Причорномор’я за три тисячоліття до нашої ери.

День прапора: розповідаємо про державний символ, під яким виборювалася незалежність

Синьо-жовтий прапор майорів над Донецьким аеропортом упродовж всієї його оборони. Ворог неодноразово збивав прапори вогнем, але «кіборги» щоразу поновлювали його. Так у серпні 2014-го прапор встановили бійці третього окремого полку спецпризначення. А в жовтні того ж року – стяг на будівлі аеропорту вивісили «кіборги» з Миколаївської 79-ої окремої аеромобільної бригади. Над найвищою точкою аеропорту – диспетчерською вежею – прапор України був до самого знищення вежі.

Уперше поєднання синього та жовтого кольорів з’явилося на гербі Львова. Тоді Данило Галицький подарував місту герб із зображенням жовтого лева на блакитному тлі. Ті самі кольори використовували на гербі Галицько-Волинського князівства Вони ж бути присутні на гербах місцевої знаті, князів та шляхтичів. І навіть прапори козаків, особливо починаючи з ХVIII століття, поєднували в собі синій та жовтий.

Попри це, український прапор не завжди був синьо-жовтим. Свого часу він був і червоним, і малиновим, і червоно-синім.

Під синьо-жовтим стягом – Незалежність, Революція Гідності та війна на Сході. Усі головні події української незалежності, як-то ухвала Декларації про державний суверенітет, затвердження Конституції, проголошення Незалежності, Євромайдан проходили під одним і тим самим прапором. Синьо-жовті кольори стали символом боротьби з імперськими амбіціями Кремля. І саме із цим прапором сьогодні наші захисники обороняють кордони держави від агресора.

Суперечки щодо розташування кольорів часом виникають і сьогодні. Час від часу хтось обов’язково запевнить: зверху має бути жовтий, «як в УНР». Однак науковці не відмовчуються: документів, котрі б затверджували «жовто-блакитний» порядок стрічок в Українській Народній Республіці, не існує. На тогочасних кольорових поштівках трапляються обидва варіанти, а чорно-білі фото не дають можливості з упевненістю сказати, де був який колір. Відтак і аргументи на підтримку «перевернутого» стягу – доволі сумнівні.

Якось китаянка просила Кравчука змінити розташування кольорів. Принаймні, існує така байка, нібито у 1992 році китайська художниця Мао Мамо просила Леоніда Кравчука перевернути прапор. Вона начебто була впевнена: синьо-жовтий стяг мав принести нашій країні біди та нещастя. Пояснювалося це символізмом такого поєднання кольорів у китайській культурі. Мовляв, коли синій над жовтим – це до біди, а якщо навпаки – до благополуччя.

Натомість Кравчук, нібито дипломатично, відповів жартом: те, що корисно, для китайця, то для українця – смерть, і навпаки. Мовляв, це до нашого прапора ніякого стосунку не має.

Святкування Дня державного прапора розпочалося лише з 2004 року, коли президент Кучма підписав відповідний наказ. До цього свято відзначали лише в Києві на місцевому рівні.

Щорічна церемонія підняття державного прапора по всій Україні 23 серпня розпочалася лише з 2009 року, коли президентом Віктором Ющенком були внесені зміни до офіційних документів.

Першим офіційним державним органом, над яким замайорів український стяг, була сільська рада села Жулин, а першим українським містом, де над будівлею міської ради підняли Державний прапор став Стрий. Саме там 14 березня 1990 року стався перший в Україні прецедент публічного підняття українського національного прапора над офіційною радянською установою.

День прапора: розповідаємо про державний символ, під яким виборювалася незалежність

У СРСР використання чи навіть зберігання синьо-жовтого прапора вважалося злочином і суворо каралося. Однак, це не заважало українцям публічно розгортати стяг своєї країни та чинити опір радянській системі.

Так у ніч проти 1 травня 1966 року над будівлею нинішнього Київського національного економічного університету 26-річний Віктор Кукса та 28-річний Георгій Москаленко вивісили жовто-блакитний прапор. Радянський – зірвали. Прапор пошили з двох шаликів та від руки зробили напис: «Ще не вмерла Україна – ще її не вбито». Обоє були засуджені, і через багато років, навіть у вже незалежній Україні, ще довго не могли добитися реабілітації.

30 грудня 1967 року в тодішньому Дніпропетровську на центральному проспекті невідомі вивісили синьо-жовтий прапор, на древку олівцем був намальований тризуб та зроблений надпис: «Ще не вмерла Україна, і воля, і слава. 20 листопада – 50 років УНР, 22 січня 1918 року — проголошення незалежності України».

А 21 лютого 1976 року жовто-блакитний прапор з’явився на Хрещатику на даху будинку № 21.

Дата святкування Дня прапора може бути помилковою. Принаймні, так вважають деякі історики. Цю дату тодішній президент Леонід Кучма обрав, нібито ні з ким не порадившись, а його наступник Ющенко, не виправивши цю помилку, додав до святкування ще й урочисту церемонію підняття стяга над офіційними установами. Насправді ж, 23 серпня 1991 року в історії України не відбулося жодної знакової події, пов’язаної з синьо-жовтим прапором.

«23 серпня 1991 року, після провалу путчу в Москві, група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради» – ця теза, на переконання істориків – помилкова, однак набула такої популярності, що й стала підґрунтям до рішення Кучми. Насправді ж, цього дня жодного засідання Верховної Ради не було. Український прапор до зали потрапив ввечері 24 серпня 1991 року – одразу після проголошення Акту незалежності України. Про це, зокрема, свідчить стенограма засідання.

«Шановні колеги! Я хочу запропонувати невеличке доповнення. Мені сказали, що на вулиці є той прапор, із яким українці стояли на барикадах біля Верховної Ради Росії. Я прошу, щоб саме цей прапор був встановлений у нашому залі. І ще я пропоную, щоб до того, коли приймемо рішення про національну символіку, про національний прапор, наш прапор був піднятий над куполом Верховної Ради. Дякую за увагу», – говорив тоді В’ячеслав Чорновіл.

Полотнище розміром 8х4 метри, яким 1991 року депутати накрили трибуну, нині як реліквію урочисто зберігають під склом у музеї ВРУ.

На відомій картині «Запорожці пишуть листа турецькому султану» Іллі Рєпіна можна помітити синьо-жовтий та червоно-чорний прапори. А все тому, що консультантом художника під час написання картини був знаний історик українського козацтва Дмитро Яворницький. Саме з експонатів колекції Яворницького Рєпін змалював велику частину амуніції, зброї, іншої козацької атрибутики. Зокрема – і прапори.

У 2016 році українські альпіністи встановили синьо-жовтий прапор на вершині найвищого вулкана світу — Охос-дель-Саладо в Андах. Його висота — 6 872 метри.

День прапора: розповідаємо про державний символ, під яким виборювалася незалежність

Нещодавно синьо-жовтий прапор підняли в Криму. На початку серпня 2019 року на тимчасово окупованій територій Криму в місті Судак місцеві патріоти України підняли державний стяг у знак пам’яті за чотирма загиблими в Павлополі морпіхами. Раніше, у грудні минулого року, прапор також підняли на честь 24 українських моряків, котрі досі перебувають у полоні Москви.

Текст: Дмитро Журавель

Ілюстрації: Настасья Петрова

Залишити коментар