П'ятниця, 4 грудня

Для відновлення економіки понівеченого війною Донбасу знадобиться у 100 разів більше грошей, ніж передбачено в Держбюджеті-2019 на допомогу внутрішньо переміщеним особам (ВПО) – 300 млрд грн. Таку суму озвучив два місяці тому Президент України Володимир Зеленський. А за півтора місяця він повідомив про створення робочої групи з реінтеграції Донбасу і Криму. Наскільки непросто Україні повернути тимчасово окуповані території (ТОТ) і людей?

Не сплутати послідовність

Очевидно, президент усе більше розуміє серйозність ситуації і те, що проста формула «для закінчення війни достатньо припинити стріляти» не спрацьовує. Порушення так званого хлібного перемир’я – реальне тому підтвердження. Путін не забереться, телефонні вмовляння й односторонні поступки його не розчулять. У будь-якому разі, Володимир Зеленський, не чекаючи закінчення війни, запевнив у масштабному проєкті з реінтеграції згадуваних територій до складу України. Чи в правильній послідовності влада вирішуватиме надскладні питання?

«Реінтеграція неможлива без виконання пунктів із військової деескалації. Саме тому в нас немає жодного прогресу з реальними реінтеграційними зусиллями, бо не вирішене питання зі сталим режимом тиші та демілітаризації відповідної зони, – наголосила Opinion Марія Золкіна, політична аналітикиня Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва. – Це обов’язкова умова будь-якого політичного врегулювання проблеми. Досі Україна відстоювала саме таку формулу: спочатку демілітаризація, деокупація, сталий режим тиші. І не сім днів, як у рамковій угоді, по якій відбулося розведення сил у Станиці Луганській. Навіть, не місяць-два, а хоча б півроку за відсутності серйозних зіткнень і загибелі цивільного населення та військових. Логіка міжнародного врегулювання будь-яких конфліктів – без закриття військового компоненту та режиму тиші неможливо перейти до ефективного політичного врегулювання».

А РФ і частково західні країни наполягали на тому, що ці речі можна поєднати, і не треба чекати, допоки відбудеться демілітаризація та буде досягнуто реальних гарантій із дотримання тиші на відповідній території. Відома ж «формула Штайнмаєра» якраз і передбачає вигідну для Росії логіку – із припиненням вогню, практично на наступний день, приступати до підготовки політичної складової: виборів, змін до Конституції, особливих відносин цих територій із центральними органами влади, РФ.

«Питання набагато ширше, ніж реінтеграція, просто в українському політичному та медіа дискурсі все звелося до цього слова, – зазначив Opinion Олег Саакян, голова Платформи соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій “Єдиний координаційний центр”. – Насправді маємо говорити про політику з комплексом дій із деокупації, реінтеграції та інтеграції країни, бо в нас низка специфічних питань, які стосуються безпекової тематики, подолання наслідків конфлікту, мінімізації впливу РФ. І вони не підпадають під політику реінтеграції в класичному визначенні. Це політика деокупації. Потрібен також комплекс дій із реінтеграції територій і людей, які проживали на цих територіях: економічний, культурний, гуманітарний, інформаційний. Ця політика стосується як окупованих, так і прифронтових територій».

Припинити військові дії

На переконання президента Зеленського, на контрольованих українською владою територіях Донбасу треба продемонструвати людям, вимушеним знаходитися на ТОТ, переваги життя в єдиній незалежній країні. У пріоритеті – розвиток економіки й соціальної сфери. Схоже на те, що реінтеграційний маховик почав розкручуватися. Указом від 7 серпня глава держави затвердив склад робочої групи з питань реінтеграції ТОТ у складі Комісії з питань правової реформи – консультативно-дорадчому органі при Президентові України.

«Щиро аплодую президентові Зеленському за те, що ця робоча група з’явилася, – розповіла в ефірі каналу UATV членкиня цієї групи Валерія Лутковська. – Це чіткий сигнал усьому суспільству та всім громадянам України, зокрема тим, що живуть на не підконтрольній території, про те, що йдеться не просто про встановлення миру й закінчення конфлікту в його гарячій фазі, а про реінтеграцію ТОТ. Тобто настане той день, і сподіваюся, невдовзі, коли ми всі будемо знову жити разом у єдиній країні».

Утім, шлях до миру буде непростим і, не виключено, тривалим. У «Зе-команда!»це розуміють. Майбутня народна депутатка від партії «Слуга народу» («СН») Ірина Верещук повідомила Opinion:

«Мир на сході України може бути відновлено шляхом реалізації Мінських домовленостей, повного припинення військових дій та розміщення міжнародного миротворчого контингенту. Без повного припинення військових дій повноцінна реінтеграція Донбасу неможлива. Із часу оголошення перемир’я, із 21 липня, бойовики неодноразово порушували режим тиші, відкриваючи вогонь по українських позиціях. Загибель чотирьох морпіхів фактично поклала край “хлібному перемир’ю” на Донбасі. Президент Зеленський закликав лідерів країн-учасниць “нормандського формату” терміново поновити переговори у зв’язку з порушенням перемир’я та загибеллю українських воїнів».

Повернути свідомість

15 серпня підготовча депутатська група визначила перелік комітетів ВРУ. Профільне утворення отримало довжелезну назву – Комітет із питань реінтеграції ТОТ в Донецькій і Луганській областях, деокупації Криму, прав людини, національних меншин, міжнаціональних відносин. Це викликало критику низки фахівців: чи доречно скидати докупи питання деокупації та реінтеграції з правами людини та іншими, не зовсім пов’язаними речами?

У цей же день заступник керівника Офісу Президента (ОП) Руслан Рябошапка, постійний представник Президента в АРК Антон Кориневич, який є головою робочої групи з питань реінтеграції ТОТ, та прокурор АРК Гюндуз Мамедов обговорили розробку Стратегії реінтеграції окупованих територій Донбасу та Криму. За словами пана Рябошапки, необхідна Стратегія з планом дій, який би регулярно переглядався. Слід підготувати концепцію перехідного правосуддя, імплементувати норми і принципи міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права. Як обіцяли раніше в ОП, Стратегію реінтеграції ТОТ «Зе-команда!» презентує у вересні.

«Маємо згадати слова президента під час інавгурації: і Крим, і Донбас – українська земля, де ми втратили не тільки території, а найголовніше – людей, – розповіла Ірина Верещук. – І ми повинні повертати їхню втрачену свідомість. За ці роки влада не зробила нічого, аби вони почувалися українцями. Тому надзвичайно важлива інформаційна реінтеграція. Наша команда працює над створенням державного російськомовного телеканалу, мовлення котрого буде охоплювати як окуповані території Криму та Донбасу, так і Європу, країни Сходу, Америку. У вересні плануємо провести форум з інформаційної політики, де буде напрацьовано бачення процесу. А нині проводиться багато зустрічей із посольствами, донорами, міжнародними організаціями, котрі сприятимуть нам у цих питаннях».

За запевненнями пані Верещук, відновлення на Сході триватиме при сприянні як українського бізнесу, так і з залученням іноземних інвестицій. На осінь запланований форум у Маріуполі із закордонними інвесторами, зацікавленими фінансувати інфраструктурні та гуманітарні проєкти на Донбасі. На допомогу від міжнародних партнерів після відновлення миру розраховує і Валерія Лутковська. На її переконання, за належної фінансової підтримки інших держав повністю відновити інфраструктуру на Сході та все необхідне для життя людей вдасться за п’ять років.

«Дай п’ять!»

Представники громадянського суспільства дали п’ять порад (ініціатива «Дай п’ять!») новообраним нардепам щодо реінтеграції Криму й Донбасу: 1) утворити Комітет ВРУ з питань ТОТ (див. вище – прим. ред.); 2) утворити робочу групу при Комітеті ВРУ для напрацювання механізмів перехідного правосуддя; 3) передбачити в коаліційній угоді Міністерство реінтеграції та національної єдності; 4) змінити ЗУ «Про військово-цивільні адміністрації» для їх трансформації у сервісні механізми військово-цивільної співпраці; 5) ухвалити законопроєкт щодо виборчих прав вимушених переселенців.

Напередодні позачергових виборів до ВРУ вони запропонували партіям «Угоду про співпрацю задля деокупації, реінтеграції та зміцнення громадської довіри ТОТ України». Opinion поцікавився в активістів та експертів, що підтримали звернення: «Чи готова влада прислухатися до порад представників громадянського сектору?».

Альона Луньова, менеджерка з адвокації Центру прав людини ZMINA:

«На пропозицію публічної відповіді ще не було. Проте вважаємо: це той мінімум, який може забезпечити влада, на це не потрібно багато ресурсів. Прямого впливу на реінтеграцію наче й не має, але говоримо здебільшого не про територію, а про людей. Це те, що влада мусить робити, оскільки плануємо припинити війну, і влада взяла курс на врегулювання конфлікту. І якщо є такий курс, то має бути курс і на реінтеграцію людей. І в місцевих громадах, якщо говоримо про вимогу ухвалити відповідний законопроєкт про реалізацію прав ВПО, і на місцях. Звісно, ці кроки – мінімум, бо говорити про реінтеграцію та не згадувати про захист ВПО, відновлення пенсій на ТОТ, визнання документів про народження і смерть, не можна. Це все те, чого ми вимагаємо вже багато років. Пропонуємо владі рішення та сподіваємося на політичну волю їх просувати».

Олексій Гарань, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва:

«Громадянське суспільство спробувало змусити партії, що йшли на вибори, взяти на себе певні зобов’язання (зокрема, ініціатива “Дай п’ять!”). Партії не відгукнулися, бо уникають конкретних зобов’язань. Але думка експертного середовища їм потрібна для пошуку виходу зі складної ситуації. Також напередодні виборів під час дискусії РПР і Виборчої Ради UA з представниками основних партій виникла ідея дуже короткого бліцу: “Чи можливі прямі переговори з лідерами бойовиків?”. Усі партії сказали: “Ні”. (ОПЗЖ участі не брала). Це важливо, бо, наприклад, згідно з опитуванням “Демініціатив” та Центру Разумкова, електорат “СН” і “Батьківщини” розділений із цього питання. Важливо, щоб політики, зокрема під тиском громадських активістів, не йшли за схемами, які можуть нав’язуватися населенню через проросійські ЗМІ».

Дарина Толкач, координаторка з адвокації БФ «Право на захист»:

«Вимоги громадськості своєчасні та адекватні, певною мірою відображають поточний політичний контекст. У переліку з п’яти вимог значна кількість очікувань не відображена, бо ці вимоги більше політичні, аніж правозахисні. Вони відображають результати первинної комунікації з новообраною владою. Але наскільки влада готова їх виконувати і, тим більше, переходити до вирішення абсолютно конкретних проблем, спричинених анексією та окупацією, говорити рано. Хочеться бачити системний підхід, а не хаотичний рух у гасінні пожеж. Очікуємо на нього, бо поки консолідованого підходу не спостерігається. Особисте враження – є більше позитивної риторики в цих питаннях серед представників нової влади, порівняно з минулою. Це риторика чи готовність йти на непопулярні подекуди кроки – казати передчасно».

Олександр Клюжев, аналітик Громадянської мережі «ОПОРА»:

«Парламентська більшість на основі депутатів партії “СН” не зможе уникнути повноцінного діалогу та процесу ухвалення рішень із питань деокупації та реінтеграції окремих районів Донбасу та Криму. Є запит суспільства на прогрес у цьому питанні, який активно “підігрівався” під час виборчих кампаній кандидатом Володимиром Зеленським та партією “СН”. Якщо навіть не буде позитивних рішень на рівні міжнародних переговорів, керівна партія має всі можливості полегшити становище мешканців ТОТ та ВПО. Важливо, щоб нова влада не перейняла попередню практику обґрунтовувати внутрішню бездіяльність із питань переселенців та мешканців ТОТ відсутністю прогресу під час переговорів із Росією».

Текст: Віктор Цвіліховський

Залишити коментар