П'ятниця, 27 листопада

Завтра, 29 серпня, на 102-й день президентства Володимира Зеленського, відбудеться урочисте засідання Верховної Ради дев’ятого скликання. Нову парламентську реальність диктуватимуть «слуги народу», отже, відповідальність за події у країні вони беруть на себе. І бонуси, щедро роздані значною частиною українського суспільства початківцям при владі, потроху переставатимуть діяти. Невдовзі дедалі більше виборців цікавитимуться реальними результатами.

Усе й одразу?

Ще задовго до першого засідання ВРУ було чимало якщо й не відвертого обурення, то незадоволення на адресу представників «Слуги народу» («СН»). «Подай їм усе!» – такий лейтмотив реакції на зазіхання переможців виборів, яким і коаліціаду впродовж відведеного за законом місяця немає сенсу розгортати. 254 голоси, разом із мажоритарниками, дають провладній силі практично необмежені можливості, якими вона постарається максимально скористатися.

Розпочали «слуги» з того, що відхопили найкращі місця в сесійній залі, щоб ускладнити опозиції блокувати трибуну, та з формування комітетів ВРУ, скоротивши їхню кількість із 27 до 23. Дії представників «СН» з ультимативного розподілу комітетів між депутатами і забезпечення провладній партії більшості в усіх комітетах міністерка з питань у справах ветеранів, кандидатка в народні депутати від партії «Європейська Солідарність» («ЄС») Ірина Фріз назвала ознакою узурпації законодавчої влади. На її переконання, «слуги» мають бажання і депутатів з інших фракцій розподіляти по комітетах на свій розсуд.

Достатньо критики і щодо скорочення кількості депутатів у надважливих комітетах. Так, у комітети з інтеграції України з ЄС, а також свободи слова ввійдуть усього по сім осіб. Натомість із питань бюджету, фінансів, податкової та митної політики і деякі інші представлятимуть аж по 31 нардепу. Як зазначила віцеспікерка ВРУ восьмого скликання, кандидатка в народні депутати від партії «ЄС» Ірина Геращенко, при ліквідації Комітету у справах ветеранів у «СН» пообіцяли об’єднаний Комітет соцполітики та захисту прав ветеранів, але в його складі всього 10 парламентаріїв.

На голову Комітету соцполітики висунули кандидатку в народні депутати від партії «СН» Галину Третьякову. Пані Галина повідомила Opinion про те, що робота вже повним ходом триває, робочий день ненормований. Її колеги налаштовані відхилити в другому читанні «Трудовий кодекс» (ТК) й оперативно розпочали створення іншого. Ухвалення сучасного гнучкого ТК може дати збільшення ВВП на 1-1,5 %.

«До нового року маємо створити компоненти другої додаткової пенсії для українця, – продовжила пані Третьякова. – Один із перших законопроєктів, який підтримуватимемо, – контроль за приватними фінансовими установами, які будуть компонентами додаткового пенсійного забезпечення другого рівня. Таким чином, плануємо зробити другий рівень гарантованим і контрольованим, щоб шахраї не користувалися грошима українців. Також розпочнемо зміни до системи соціального страхування, що розвантажить єдиний соціальний внесок. Це ті потужні речі, які докорінно змінять наше уявлення про соцполітику. Вони – частина економічного ривка, який хочемо зробити в Україні. Маємо зростати швидкими темпами».

Чи монолітна «СН»?

Очевидно, слово «ейфорія» найбільше підходить до атмосфери, що витає в стані партії «СН». Це відчутно і в ЗМІ, і в соцмережах, і в приватному спілкуванні з її членами. Парламент оновиться більш ніж на три чверті, і більшість новачків – саме представники партії Зеленського. Їх, передусім, молодь, не лякають ні відсутність політичного і державницького досвіду, ні нестача відповідних знань і освіти.

«Отримаємо якісно новий парламент, думаю, він буде ефективним, – наголосив Opinion Олексій Устенко, кандидат у народні депутати від партії «СН». – Ми націлені на дуже плідну роботу не тільки в перші дні, а й упродовж усієї каденції, тому що дуже багато речей слід міняти. Хлопці й дівчата класні, дружні, всі з досвідом у своїй сфері, і ми єдині в тому, що треба реформувати країну. Хочемо вийти через п’ять років на нормальну економіку, щоб рівень щастя був хоча б як в Арабських Еміратах. Щоб нікому не треба було виїжджати, бо багато молодих людей, разом зі мною, стикаються з проблемою безробіття і незахищеності».

Пан Устенко запевнив, що в них немає жодних груп впливу і підкилимні ігрища не ведуться. Фахівці вказують на зворотне – у «СН» є групи Коломойського, Авакова, «95 кварталу» тощо. Це дає підстави сумніватися, що найбільша в історії вітчизняного парламентаризму фракція матиме тісну єдність і з часом не розсипеться.

«Важко прогнозувати, наскільки вона буде монолітна, надто різних ідеологій і позицій там люди, – зазначила Opinion Софія Федина, кандидатка в народні депутати від партії «ЄС». – Але впевнена: партійне керівництво робитиме все можливе, щоби були одноголосність і однодумність, бо вони хочуть вибудувати тотальну вертикаль влади, і саме для цього їм потрібна єдина непорушна фракція».

Галина Третьякова не погоджується з думками про те, що «СН» не монолітна структура: «У нас є голова фракції, 15 заступників, ми розробили майже армійську структуру, в якій є сотники, десятники, і вважаємо, що ця структура має бути керована. Це не уможливлює того, що парламент буде майданчиком для дискусій і що наші партійці матимуть різні точки зору на якісь питання. У нас є плани законодавчої роботи, голоси, будемо ухвалювати 300 законопроєктів. Подивилися, щоб не було законодавчого спаму, коли депутати пишуть не суттєві для економічного розвитку зміни до законів. І така робота – підстава нашої монолітності».

На позитивну роботу нового складу парламенту сподіваються не тільки в «СН». Кандидатка в народні депутати від партії «Батьківщина» Ольга Бєлькова повідомила Opinion, що новий парламент буде динамічним, адже сформована монобільшість:

«У них є драйв, запал. Бачу за настроєм багатьох новообраних колег – люди серйозно налаштовані на динамічну роботу. Сподіваюся, за перші дні налагодяться традиційно складні для парламенту питання: обрання президії, очільників комітетів, заступників. Це певним чином задасть тон для роботи. Очікую навіть усередині більшості палкі дискусії. І може ситуативно змінюватися коаліція однодумців у тому чи іншому питанні. Третій раз працюватиму в парламенті, і кожен наступний парламент розвивається в бік покращання. Це при тому, що в 2012 році теж була більшість, і той парламент достроково припинив існування через події на Майдані».

У перший день роботи ВРУ планується розгляд «60-70 стрижневих законопроєктів», зокрема щодо змін до Конституції, скорочення нардепів на третину – до 300, оголошення про формування більшості, ймовірне внесення кандидатури на посаду прем’єра, запуск усіх комітетів.

Хто в опозиції?

Про керівництво нової ВРУ новообрані нардепи говорять неохоче, мовляв, слід дочекатися першого засідання. Але припускають, що спікером таки стане Дмитро Разумков. Перший віцеспікер також буде із «СН», імовірно, Руслан Стефанчук. Та чи може він суміщати цю посаду із представництвом президента у ВРУ? Посада віцеспікера традиційно за опозицією. Раніше йшлося про Віктора Медведчука, але Вадим Рабінович пояснив, що «Опозиційна платформа – За життя» (ОПЗЖ) не висуватиме його кандидатуру. Від пропозицій на цю посаду відмовилися в «Голосі» та «ЄС». До речі, якщо монолітність фракції «СН» сумнівна, то немонолітність опозиційних фракцій помітна неозброєним оком. Не віриться, що патріотичні та проєвропейські сили знайдуть спільну мову з проросійськими.

«Буде дві-три опозиції, – розповіла Opinion Олеся Яхно, політична експертка. – Одна – ОПЗЖ, яку сприймають як опозицію не стільки до влади, скільки до держави. Друга – “ЄС” Петра Порошенка і, думаю, “Голос”. Третя – «Батьківщина» Юлії Тимошенко, опозиційна в питаннях тарифів, соціальних речей. Щоб сказати, хто буде справжньою опозицією, треба зрозуміти, в чому полягатиме позиція партії влади «СН». І це доволі швидко стане зрозуміло. Першим показовим кроком буде призначення у виконавчу владу, що свідчитиме про пріоритети. Другим – бюджет, на чому акцентуватимуть. Третім – зовнішня політика».

Олексій Устенко запевнив, що «СН», скоріш за все, не співпрацюватиме з проросійськими силами, націленими на розділ України, і з тими, що мають бажання діяти на шкоду державі та дбати про власну кишеню. Якраз власна кишеня – ахіллесова п’ята багатьох українських політиків. Чи не спокусяться новообрані нардепи на привабливі пропозиції олігархів?

«Те, що вплив олігархів знизиться, можна вже констатувати, – переконана Галина Третьякова. – Рекомендуємо громадянському суспільству і ЗМІ контролювати та своєчасно сигналізувати про якісь неприпустимі явища. А щодо того, чи будемо ми ефективні? Це знову ж таки констатуєте ви – ЗМІ та громадянське суспільство. Врешті-решт, буде виборчий процес, і люди визначаться. Тим паче, наступного року пройдуть місцеві вибори, і зможемо побачити їхню реакцію на реформи».

«Ефективність роботи залежатиме не стільки від ВРУ, бо навряд чи вона буде ініціатором прогресивних ініціатив і законопроєктів, скільки від уряду, – наголосила Opinion Олеся Яхно. – І не лише від прем’єр-міністра, а й того, хто відповідатиме за ключові напрямки. Прогресивні законопроєкти ініціюватимуть не стільки у ВРУ, скільки поза нею, а парламент автоматично підтримуватиме ті чи інші ініціативи. Якщо буде команда, яка асоціюється з людьми, що хочуть продовжувати реформи, то одне питання, якщо ж буде склад, що асоціюється з олігархами, – зовсім інше. Якщо прийшли люди без досвіду в політиці, то це ще не означає якісно новий склад парламенту».

На запитання про вплив олігархів на нардепів дев’ятого скликання Софія Федина буде готова відповісти, коли вже працюватиме в парламенті й бачитиме тенденції та всю ситуацію. Однак великих сподівань на покращання вона не має: «Головне, що буде відбуватися, – перерозподіл грошових потоків і намагання збагатитися на цьому, зокрема людьми, які прийшли до влади. Думаю, впливи окремих груп посиляться. Оскільки немає ідеологічної складової, то залишається єдиний контекст, який тримає цих людей укупі, – дорватися до грошей».

Вимоги змін

Відомі українці відповіли на запитання Opinion: «Чи дійсно в Україні запрацює якісно інший парламент? Чого слід очікувати від новообраних нардепів?»

Людмила Горделадзе, членкиня Ради з державної підтримки кінематографії:

«Я оптимістка. Вважаю, нові люди в парламенті – нова енергія змін. “Перемен требуют наши сердца”, – співав Віктор Цой 30 років тому. Нині теж таке. А чи зможуть молоді “неполітики” стати політиками, що ведуть країну до розквіту, – побачимо. Переконана, що не зруйнують. Адже Україна і наш народ уже перейшли точку неповернення в “совок” і диктатуру. Депутати мають працювати. Але ми теж маємо наполегливо працювати, тільки труд – рушій змін на краще. Припиняймо балаканину, починаймо працювати. І головне – нові робочі місця».

Роман Цимбалюк, шеф-кореспондент «УНІАН» у Москві:

«Нова Рада приречена розчарувати виборців. Це закон української політики. Занадто великі очікування в суспільстві. З іншого боку, вперше в історії у нас буде монокоаліція, а це означає, що “СН” має всі можливості для реальних реформ. Це питання політичної волі та відповідальності. Новим обранцям треба зрозуміти, що займати позицію “десь посередині” не вдасться».

Інна Силантьєва, соціально-політична експертка:

«Якщо будуть у команді професіонали, штаб буде правильно підібраний, то, звісно, запрацюють якісно і на благо народу. Народ їм дав великий кредит довіри, і вони намагатимуться виправдати цю довіру. Я дружина депутата восьмого скликання (Дениса Силантьєва – прим. ред.), і попередній склад нардепів теж був різношерстим, але були речі продуктивні. Наприклад, за 27 років незалежності вперше вибито бюджет у 200 млн грн. на будівництво басейнової інфраструктури. Сподіваюся, і цей парламент працюватиме продуктивно. Надія тільки на хороше, очікую на зміни».

Антон Санченко, письменник-мариніст:

«Нічого хорошого від однопартійної більшості чекати не доводиться. Вже 70 років проходили».

Текст: Віктор Цвіліховський

Залишити коментар