Четвер, 14 листопада

Команда Гройсмана вже попрощалась з українцями, натомість вчора ми отримали абсолютно новий, за винятком двох міністрів, Кабмін. Хто його очолив та що варто знати про новопризначених урядовців – розповідаємо головне.

Олексій Гончарук – прем’єр-міністр

Олексій Гончарук став наймолодшим очільником уряду за всю історію країни – йому 35 років. До призначення новий прем’єр обіймав посаду заступника керівника Офісу Президента, опікувався питаннями економіки. За освітою – юрист.

Навчаючись в Інституті права Міжрегіональної академії управління персоналом, майбутній прем’єр працював юристом у ТОВ «Городнянський завод продтоварів». Гончарук також закінчив Академію державного управління при Президентові України. Доктор філософії у галузі права та доцент Інституту права імені Володимира Великого.

Очолював юридичний відділ інвестиційної компанії PRIOR-Invest. У 2008 році в ролі незалежного розпорядника майна брав участь у справах про банкрутство. Тоді ж став співзасновником юридичної фірми Constructive Lawyers. Наступного року очолив ГО «Асоціація допомоги постраждалим інвесторам». Із 2015 року очолив Офіс ефективного регулювання – громадську організацію, котра розробляє та впроваджує систему державного регулювання, маючи на меті покращити бізнес-клімат.

Після Революції Гідності Олексій намагався пробитися до великої політики, однак успіхом це не закінчилося. На парламентських виборах у 2014-му році партія «Сила людей», за списками якої йшов Гончарук, набрала лише 0,1 % голосів. Згодом майбутній прем’єр став радником новопризначеного міністра екології Ігоря Шевченка. Гончарука нібито навіть готували на посаду заступника міністра, однак жодних документів підписано не було. Пізніше став радником міністра економічного розвитку та торгівлі Степана Кубіва

Утім, весь цей час, вочевидь, Олексій волів усе ж потрапити до великої політики як повноцінний гравець, відтак навесні 2018 року разом з однодумцями створив рух «Люди важливі». Однак ініціатива не встигла перерости в політичну партію: позачергові вибори до парламенту внесли свої корективи.

Дмитро Кулеба – віцепрем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції

Український дипломат та постійний представник України в Раді Європи. Закінчив Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка. У структурі Міністерства закордонних справ працює з 2003 року. У 2013 році покинув державну службу, очоливши благодійну організацію «Фонд культурної дипломатії UART».

Активно підтримував Революцію Гідності, котра зробила його більш відомим у широких колах. У 2014 році отримав запрошення повернутися до роботи в Міністерстві, працював послом з особливих доручень, відповідав за питання стратегічних комунікацій МЗС. Вважається, що напрям «культурна дипломатія» виник саме завдяки Кулебі.

У квітні 2016 року дипломата призначили постійним представником України при Раді Європи. Кулеба активно опікувався захистом прав людини в окупованому Російською Федерацією Криму та залученням Ради Європи до реалізації українських реформ. Також протистояв поверненню російської делегації до ПАРЄ.

Минулого року світ побачила книжка посла – «Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот», де Кулеба ділиться досвідом протидії російській інформаційній агресії. За результатами опитування десятків експертів, котре провів Інститут світової політики, у 2017 році Дмитра Кулебу було визнано найкращим послом за кордоном. 

Михайло Федоров – віцепрем’єр-міністр України – міністр цифрової трансформації

ІТ-підприємець та засновник діджитал-агенції. Очолював діджитал-кампанію Володимира Зеленського під час виборів Президента України. Відповідав за побудову пулу власних медіа – найбільшого телеграм-каналу серед політиків, інстаграм-спільноти та власних каналів на ютубі.

Закінчив Запорізький університет за фахом «соціологія та управління», а також Вищу політичну школу та освітню школу представників НАТО в Україні. Отримав стипендію від ОБСЄ в рамках процесів моніторингу за екологією Запоріжжя. Ще під час навчання в університеті був обраний студентським мером міста. Перебуваючи на «посаді», реалізував ряд соціальних проєктів для розвитку молоді.

На парламентських виборах у 2014 році намагався потрапити до Верховної Ради за списками партії «5.10». У травні цього року став позаштатним радником Володимира Зеленського. Під час виборів президента запевняв журналістів, що не збирається йти в політику та тим більше обіймати якісь високі посади.

Зоряна Скалецька (Черненко) – міністерка охорони здоров’я

Головна експертка медичної групи Реанімаційного пакету реформ, експертка Центру підтримки реформ при Кабміні. Закінчила університет імені Марії Склодовської-Кюрі в Любліні. За фахом юристка, має ступінь докторки юридичних наук, спеціалізується на медичному праві. Була заступницею декана факультету правничих наук Києво-Могилянської академії, головою комісії з питань реформування системи охорони здоров’я при МОЗ України.

У 2001 – 2006 роках була спеціалісткою відділу правового аналізу регуляторних актів у Головному управлінні регуляторної політики Держкомітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.

У 2010 – 2012 роках працювала експерткою Ради підприємців при Кабміні та керівницею юридичного відділу ВГО «Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги».

Наступниця Супрун підтримує медичну реформу, називає її рухом у правильному напрямку, та водночас критикує те, яким чином ці зміни запроваджувалися. Наприклад, Скалецька запевняла про відсутність належної комунікації та виїзд лікарів за кордон. На думку нової очільниці МОЗ, держава «самоусунулась» від вирішення проблем із доступом до ліків, а фармацевтичний ринок потребує врегулювання. Також Черненко критикувала програму лікування громадян України за кордоном та заявляла, що реформа первинної ланки медицини – незавершена.

Ганна Новосад – міністерка освіти і науки України

Здобула ступінь бакалавра з політології в Києво-Могилянській академії. Ступінь магістра європейських студій отримала в університеті Маастріхту, Нідерланди. Стипендіатка Фонду відкритого товариства.

Після Революції Гідності почала роботу в Міністерстві освіти і науки на посаді радниці тодішнього міністра Сергія Квіта. Очолила управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції МОН України. Наприкінці 2017 року очолила директорат стратегічного планування та європейської інтеграції у Міністерстві за каденції Лілії Гриневич.

Попередниця новопризначеної міністерки запевняє, що більше за всіх вболіватиме за успіхи Ганни:

«У цій країні не буде людини, яка вболіватиме за успіх Ані більше, ніж я. Вона – це здоровий глузд і надзвичайно професійний підхід до питань. Попереду багато викликів, зокрема лідерських, але я вірю, що вона зробить усе можливе, щоб впоратись із ними».

Тимофій Милованов – міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства

Директор Київської школи економіки, котра проводила у Трускавці навчання для майбутніх депутатів від партії «Слуга народу», член Ради Нацбанку України. Здобув вищу економічну освіту у КПІ та Києво-Могилянській академії. Співзасновник аналітичної платформи VoxUkraine.

У 1999 році здобув ступінь магістра економіки в Київській школі економіки. У 2004 році – ступінь PhD з економіки в університеті Вісконсин-Медісон, США. Викладав у Пенсильванському університеті, Університеті Бонна, Університеті штату Пенсильванія та Університеті Піттсбурга. 

Дмитро Дубілет – міністр Кабінету Міністрів України

Бізнесмен, колишній ІТ-директор «ПриватБанку», відомий в Україні здебільшого як співзасновник мобільного банку Monobank. До призначення в Кабмін був радником тоді ще в. о. голови СБУ Івана Баканова, відповідав за впровадження ІТ-технологій для боротьби з корупцією. Здобув ступінь бакалавра в Інституті міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, закінчив Лондонську бізнес-школу.

Із 2005 року був керівником компанії Fine Web, котра займалася розробкою низки інтернет-видань. Потім керував проєктами індійської компанії Infosys, котра займається розробкою програмного забезпечення для електронної комерції та телекомунікаційних підприємств. Також був керівником проєктів у MasterCard у Варшаві. У 2010 році став ІТ-директором «ПриватБанку», а після його націоналізації заснував проєкт ІТ-послуг для банків FinTech Band та перший в Україні мобільний банк Monobank. Із 2015 року займався розвитком порталу iGov, що повинен боротись із корупцією та підвищувати ефективність роботи чиновників. Олександр Дубілет, батько Дмитра, раніше очолював правління «ПриватБанку». 

Також Дубілет-молодший на громадських засадах працював з очільником митниці Максимом Нефьодовим та новопризначеним прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком. 

«Родина в шоці. Друзі в шоці. Бізнес-партнери в шоці. Кіт у шоці. Та і я сам, якщо чесно, шокований. Ще нещодавно я будував великі плани щодо розвитку Monobank та Smartass, запуску Koto в Британії… Ще місяць тому я збирався переїхати жити в Лондон, але раптом всі ці плани якось пішли на другий план. <…> Я вірю, що Україна отримала історичний шанс на прорив, якого всі ми так зачекались. І це дуже круте відчуття – розуміти, що я можу стати частиною цього прориву. Обіцяю робити все можливе, аби Україна зробила якісний ривок», – коментує своє призначення сам Дубілет.

Денис Малюська – міністр юстиції

Фахівець у сфері регулювання підприємницької діяльності, судових спорів та державного управління. Був обраний народним депутатом дев’ятого скликання за списками партії «Слуга народу». Голова правління Офісу ефективного врядування.

Здобув юридичну освіту в КНУ імені Тараса Шевченка та Університеті Лондона. У 2000 – 2010 роках працював за фахом у юридичних фірмах та адвокатському об’єднанні. Із 2010 року – консультант Світового банку. Перебуваючи на посаді надавав підтримку урядам України та країн Центральної Азії.

Олексій Оржель – міністр енергетики та захисту довкілля України

Експерт із питань енергетики Офісу ефективного регулювання (BRDO), голова Української асоціації відновлюваної енергетики. Закінчив Інститут енергозбереження та енергоменеджменту КПІ, здобув ступінь магістра за спеціальністю «енергетичний менеджмент».

2006 – 2014 роки – працював у Національній комісії з регулювання електроенергетики України. Зокрема керував відділом комбінованого виробництва теплової та електричної енергії. Із 2014 року – робота в приватному секторі. Увійшов до складу громадської ради при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості.

Владислав Криклій – міністр інфраструктури України

Колишній радник міністра внутрішніх справ, у 2015 році – заступник начальника департаменту ДАІ МВС України та голова сервісного центру МВС. Кандидат економічних наук. До початку роботи в Міністерстві внутрішніх справ працював в інвестиційно-банківській сфері.

Професійна кар’єра розпочалась із приватного сектору та роботи в 2002 – 2008 роках начальником відділу з роботи із цінними паперами на фондовому ринку «Інтербанку». Далі – департамент корпоративних фінансів в «Аструм інвестиційний менеджмент». У 2011 – 2013 роках працював над розвитком платформи «Кіно-театр». Будучи радником міністра МВС, опікувався впровадженням інформаційних технологій. 

Альона Бабак – міністерка розвитку громад і територій України

Народна депутатка восьмого скликання від партії «Самопоміч», колишня заступниця комітету з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства.

Закінчила Київський державний педагогічний інститут іноземних мов, спеціальність – «іноземні мови». Здобула ступінь магістра ділового адміністрування в Old Dominion University, США. Директорка та співзасновниця ТОВ «Інститут місцевого розвитку», який працює з неурядовими організаціями в питаннях реформування сектору ЖКГ та енергозбереження.

Будучи народною депутаткою, входила до міжвідомчої робочої групи з підготовки пропозицій щодо монетизації житлових субсидій. Співавторка низки законів, з-поміж яких «Про енергетичну ефективність будівель», «Про житлово-комунальні послуги», «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» та інші. Намагалася скласти мандат нардепки в березні 2017 року, однак Рада не підтримала це рішення.

Була однією з 47 народних депутатів, котрі звернулися до Конституційного суду України з проханням визнати неконституційним звернення парламенту до Вселенського патріарха під час надання Томосу про автокефалію для Православної церкви України.

Володимир Бородянський – міністр культури, молоді та спорту України

Ексголова правління телеканалу «СТБ», радник Володимира Зеленського з гуманітарних питань. Закінчив Київський національний економічний університет за спеціальністю «фінанси і кредит».

Значну частину свого життя присвятив роботі в медійній сфері. Кар’єру розпочав у 1998 році з посади комерційного директора газети «Московский комсомолец в Украине». Через два роки почав керувати відділом з управління медіаактивами «Альфа-банку», займався «Новим каналом», «Нашим радіо», тим самим «Московским комсомольцем».

У 2004 році очолив правління телеканалу «СТБ», котрий тоді ж став власністю олігарха Віктора Пінчука. 2012 – 2018 роки – поєднував керівництво телеканалом із посадою директора медіагрупи StarLightMedia, котрий також належить Пінчуку та його дружині. Пішов з обох посад у 2018 році.

Юлія Соколовська – міністерка соціальної політики України

Вищу освіту здобула в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана, спеціальність – «облік та аудит». Окрім того, закінчила Національну академію державного управління при Президентові України.

Після здобуття освіти працювала в компанії «Міракс груп», згодом, у 2009 році стала начальницею Відділу організаційної та аналітичної роботи Департаменту економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації.

Після Майдану отримала посаду директорки департаменту документообігу Мінекономіки. У 2016 році перейшла до Міністерства фінансів. Із 2017-го працювала в проєктах USAID, займалася впровадженням реформи охорони здоров’я, відповідала за аналіз мережі лікарень та впровадження електронної системи охорони здоров’я.

Оксана Коляда – міністерка у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України

Була заступницею міністра у справах ветеранів в уряді Гройсмана, учасниця бойовий дій, колишня заступниця командувача АТО, полковник запасу.

Закінчила Львівський державний університет внутрішніх справ та Національний університет оборони імені І. Черняховського, фах – «інформаційне забезпечення військ». 2003 – 2015 роки – служила в органах МВС. Наступні два роки очолювала управління комунікації та преси Міністерства оборони України. 

Працюючи в зоні АТО, розпочала створення регіональних військових прес-центрів у Авдіївці та Сєвєродонецьку. Координувала роботу вітчизняних та закордонних журналістів, працювала на передовій. Три місяці 2017 року була заступницею командувача АТО.

2016 – 2017 роки – голова робочої групи Комітету реформ Міністерства оборони з розробки системи стратегічних комунікацій у Збройних силах України.

Андрій Загороднюк – міністр оборони

Бізнесмен у нафтопереробній, гірничодобувній та виробничій галузях, волонтер Збройних сил України, ексочільник Офісу реформ Міноборони. Освіту здобув у КНУ імені Тараса Шевченка, британському Університеті Уорвік та Бізнес-школі Саїда Оксфордського університету.

Після здобуття першої вищої освіти працював генеральним директором фінансового агенства «Гелвекс». У 2005 році заснував компанію Discovery Drilling Equipment, яка виготовляє й обслуговує бурові установки. Після початку російсько-української війни став волонтером та постачав захисникам обладнання, машини швидкої допомоги та «буржуйки». У 2015 – 2017 роках очолював Офіс реформ Міністерства оборони.

У липні президент Зеленський зробив Загороднюка своїм позаштатним радником, а згодом ввів до складу Наглядової ради державного підприємства «Укроборонпром». На посаду міністра оборони призначений за президентською квотою.

Вадим Пристайко – міністр закордонних справ

Заступник керівника Офісу президента України, дипломат, член Ради національної безпеки та оборони України. Закінчив КПІ за спеціальністю «ІТ», здобув ступінь магістра в Українській академії зовнішньої торгівлі.

До уряду України потрапив наприкінці 90-х років, почавши роботу в Міністерстві зовнішніх економічних зв’язків. Відповідав за співпрацю з країнами Африки, Азії та Океанії. Уже в 2000 році став очільником українського консульства в Сіднеї.

У 2012 – 2014 роках був послом України в Канаді. Також обіймав посаду заступника міністра закордонних справ. Очолював Місію України при НАТО з того ж року. Також у минулому був представником України при Міжнародній організації цивільної авіації та заступником голови дипломатичної місії Посольства України в США. Призначений міністром за квотою президента.

Арсен Аваков – міністр внутрішніх справ України

Один із двох міністрів уряду Володимира Гройсмана, котрий продовжив обіймати посаду в команді Олексія Гончарука. Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія запевняє, що Аваков залишається на посаді міністра внутрішніх справ тимчасово під «персональну відповідальність» президента.

У політиці Аваков щонайменше з початку 2000-х. Починав у ролі виконкому Харківської міської ради, а після Помаранчевої революції отримав посаду голови Харківської ОДА. Намагався стати міським головою Харкова у 2010 році, але програв Геннадію Кернесу.

Перед урядом Гройсмана також був міністром МВС у Кабміні Арсенія Яценюка. За його каденцію було створено Національну гвардію та патрульну поліцію в системі Міністерства. Водночас Авакова піддають жорсткій критиці за провал реформи правоохоронної системи. Саме під час його керівництва Міністерством сталися одні з найбільш резонансних вбивств, які досі залишаються нерозкритими. Серед них – убивства журналіста Павла Шеремета, активістки та чиновниці Катерини Гандзюк, п’ятирічного Кирила, у загибелі якого підозрюють поліцейських. Також за часів каденції Арсена Авакова збільшилася кількість нападів на журналістів та громадських активістів.

За останні роки міністр став фігурантом кількох гучних скандалів. Ідеться зокрема про справу «рюкзаків Авакова», коли слідчі НАБУ звинуватили сина міністра у поставках неякісної продукції для солдатів за завищеними цінами та з використанням ресурсів МВС. Однак згодом справу фактично розвалили, оскільки Спеціалізована антикорупційна прокуратура вивела із неї сина очільника МВС та його заступника Чеботаря, а третій фігурант взяв провину на себе – і зрештою відбувся умовним терміном.

Напередодні першого засідання Верховної Ради дев’ятого скликання та безпосередньо під час першого робочого дня громадські активісти влаштовували акції протесту проти того, аби Аваков продовжував очолювати Міністерство. «Аваков – чорт!», – саме з таким гаслами протестували під Верховною Радою та в багатьох містах країни. Однак, схоже, громадське обурення ніяк не вплинуло на рішення президента та парламентарів.

Оксана Маркарова – міністр фінансів України

Друга людина з команди Гройсмана в новому Кабінеті Міністрів. Зайняла посаду міністерки фінансів у листопаді 2018 року. До цього виконувала обов’язки очільниці Міністерства з моменту відставки свого попередника – Олександра Данилюка.

Здобула диплом магістра екології в Києво-Могилянській академії, а також магістра міжнародних публічних фінансів та торгівлі в Університеті Індіани, США. Проходила практику у штаб-квартирі Світового банку, працювала в групі банків та фінансових ринків регіону Європи та Центральної Азії.

У березні 2015 року почала працювати в Міністерстві фінансів, обійнявши посаду заступниці міністра-голови апарату Мінфіну, яким тоді керувала Наталія Яресько. Опікувалася питаннями реформування системи управління державними фінансами. 

Залишилась у Міністерстві після звільнення уряду Арсенія Яценюка. У 2016 році отримала посаду першого заступника міністра фінансів. Того ж року стала урядовою уповноваженою з питань інвестицій. Згодом почала виконувати обов’язки міністра після відставки Данилюка, а вже в листопаді 2018 року Рада призначила Маркарову міністеркою.

Текст: Дмитро Журавель

1 комментарий

  1. С нетерпением ожидаю первых решений правительства для принятия своего решения: благоговейно снять шляпу или с глубокой задумчивостью съесть её!

Залишити коментар