Вівторок, 19 листопада

Ну що ж, парламентарі спромоглись остаточно скасувати депутатську недоторканність. Підтримали таку ідею більшість народних обранців – 373. Остаточно «доторканними» вони стануть із першого січня наступного року. Що про це думають у мережі – розповідаємо в реакціях. 

Чи не найбільше скасуванню недоторканності зрадів президент Володимир Зеленський: мовляв, зробили неможливе. Гарант подякував усім, хто проголосував «за», і наголосив, що тепер ми отримали парламент, «у якому депутати не ховатимуться від закону, і суспільство, у якому відтепер не буде касти недоторканних». А ще шостий президент запевняє, що «це лише початок».

Голова парламенту Дмитро Разумков також зрадів результатам голосування, зазначивши, що «Верховна Рада – не місце, де можна сховатися від правосуддя».

Експрезидент України Петро Порошенко підкреслив, що ані йому, ані партії «Європейська Солідарність» нічого боятися у зв’язку зі скасуванням недоторканності, оскільки вони діяли в рамках закону, і мета їхнього перебування в парламенті дев’ятого скликання – рух до ЄС та НАТО.

Напередодні голосування нардеп від «ЄС» та співавтор мовного закону Микола Княжицький наголосив, що голосувати за такий варіант законопроєкту не можна, оскільки він не передбачає заборону переслідування нардепів за політичну діяльність.

Зрештою, Княжицький разом із нардепами Ахтемом Чийгозом та Русланом Князевичем стали єдиними, хто утримався під час голосування, ще раз наголосивши – за виступ на телебаченні або мітингу судити парламентаря неприпустимо.

Нардепка від партії Порошенка Ірина Геращенко підтримала скасування недоторканності, але додала: важливо не скотитися до авторитаризму, аби «цунамі популізму й непрофесійності не знесли українську демократію».

Підтримав скасування недоторканності й ексгенпрокурор Юрій Луценко. Поза тим, політик вважає неприпустимими зміни в законодавстві про статус депутата, котрі дозволяють обшуки та прослуховування народних обранців. Каже, це – кінець демократії.

Екснардеп Мустафа Найєм позитивно відреагував на ухвалення законопроєкту, нагадавши тим, хто боїться репресії, що Януковичу свого часу нічого не забороняло переслідувати кого завгодно, «незалежно від рівня святості та недоторканності».

Політолог Петро Олещук припускає, що разом зі скасуванням недоторканності може й збільшитися кількість «притомних» депутатів.

Політолог Віктор Таран переконаний, що таким чином знищується парламентаризм, а країна рухається в бік авторитаризму. 

Міський голова Києва Віталій Кличко виступив за ухвалений законопроєкт, зазначивши, що народні депутати повинні мати такі самі права, як і звичайні українці, а не бути «особливою кастою».

Журналістка Тетяна Висоцька впевнена, що насправді недоторканність – це нормальний демократичний запобіжник для захисту опозиції від можливих зловживань влади, однак в Україні, на її думку, цей інструмент перетворився на «ширму для нечесних дій». Відтак скасування недоторканності авторка повністю підтримала.

Політичний експерт Олексій Мінаков розцінив результати голосування як «величезний плюс і досягнення», при цьому додавши, що правильніше було б спочатку реформувати судову і правоохоронну систему, аби суди й силовики не стали інструментами тиску на народних обранців та інструментами розправи проти політичних конкурентів. 

Блогер Сергій Марченко вважає, що зняття депутатської недоторканності не вирішить проблеми безкарності народних депутатів. А на аргумент про те, що «зняття недоторканності хоче народ», автор наводить контраргумент – народ також хоче дивитися серіали, а не читати книжок.

Громадський активіст Олександр Равчев назвав скасування недоторканності примітивним популізмом, оскільки цей механізм не має суттєвого впливу ні на економіку, ні на політику. Однак, факт того, що ця ідея нарешті йде в небуття, Равчев оцінює позитивно, адже політикам тепер доведеться придумувати якусь нову обіцянку, якою вони будуть заманювати виборців.

Політичний експерт і аналітик Комітету виборців України Денис Рибачок вважає, що скасування недоторканності може бути непоганим способом «дисциплінувати» «Слузі народу» власних парламентарів.

Віктор Шлінчак, голова правління Інститут світової політики також переконаний, що скасування недоторканності насамперед ударить по нардепам від «Слуги народу». 

Фінансист і президент інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак вважає, що скасування недоторканності покращить моральність та фаховий рівень наступних скликань Верховної Ради – відтак впаде цінність і привабливість депутатської «корочки» для бізнесменів, а політика стане більш професійною. А з нею й Україна – більш європейською.

Збирав реакції недоторканний Степан Коза

Залишити коментар