Неділя, 15 грудня

Перші три квартали цього року стали показовими для нашої країни щодо експорту продукції аграріїв. Так, за січень-вересень було експортовано рекордні 39,8 млн т зернових, на чверть більше, ніж торік, олійних культур і на 11 % порівняно з аналогічним періодом 2018 року м’ясопродукції. 

Як повідомив Opinion заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов, за січень-вересень 2019 року експорт вітчизняних зернових збільшився проти торішніх показників за відповідний період майже на 44 % і сягнув рекордних 39,8 млн т. При цьому вартісні обсяги поставок зросли на 42,5 % – до 6,8 млн доларів США. 

Експерт відзначив, що за цей період за кордон було продано 13,7 млн т пшениці (2,5 млрд доларів), кукурудзи – 22,6 млн т (3,7 млрд доларів) і 3,3 млн т ячменю (0,6 млрд доларів). 

Щодо найбільших країн-покупців, то вони з минулого року не змінилися. Як і раніше, найбільше нашого зерна купують країни Африки, Азії та Європи. «Провідні позиції в рейтингу найбільших імпортерів вітчизняних зернових, – відзначає Микола Пугачов, – кілька років поспіль утримує Єгипет. Його частка в загальному експорті цієї продукції в січні-вересні 2019 року склала 14,1 % вартісних обсягів поставок. Порівняно з аналогічним періодом 2018 року ця країна на 75 % збільшила вартість закупівель зерна – до 966 млн доларів. Помітні частки в українському експорті зернових припадали також на Китай (9,6 %), Іспанію (7,5 %), Туреччину (7,4 %), Нідерланди (6,8 %), Індонезію (5,1 %), Бангладеш (3,9 %), Ізраїль (3,4 %), Італію й Туніс (по 3,1 %). А сукупно ці 10 країн приносять 64 % доходів від усього експорту продукції цієї групи». 

Окрім того, як зазначають в Інституті аграрної економіки, Україною за ці три квартали було експортовано на 1649 млн доларів олійних культур, що майже на чверть (+23,2 %) перевищує аналогічний торішній показник. Причому лідером за обсягами експорту товарів цієї групи є ріпак. Його продали за кордон 2,3 млн т на суму 911 млн доларів. Експортні ж постачання понад 2,1 млн т сої, кажуть фахівці ННЦ «Інститут аграрної економіки», принесли вітчизняним агровиробникам 683 млн доларів виторгу. А вартість експорту 71 тис. т насіння соняшнику склала понад 29 млн доларів. 

За словами Миколи Пугачова, характерною ознакою січня-вересня цього року стало подальше посилення європейського вектора у вітчизняному експорті олійних культур. Загалом країни-члени ЄС закупили в Україні майже 63,9 % продукції цієї групи. Провідні позиції тут впевнено тримає Німеччина, яка торік уперше за останні роки очолила рейтинг найбільших імпортерів вітчизняних олійних. «Її частка у загальному експорті цієї продукції склала 18,7 %. За дев’ять місяців 2019 року ця країна закупила українських олійних культур на 312 млн доларів. Впритул до неї наблизилися Туреччина (16,4 %) та Бельгія (13,5 %). А ось Нідерланди (9,7 %), Єгипет (7,3 %), Франція (7,1 %), Білорусь (5,1 %) і Польща (4,7 %) купують у нас олійних культур відчутно менше, – пояснив науковець. – Сумарна ж частка цих восьми країн у вітчизняному експорті перевищує 82 %». 

Проте Україна експортує не тільки власне олійні культури, але й жири та олію. Так, упродовж січня-вересня було експортовано жирів і олії на 3331 млн доларів, що на 3,9 % більше за аналогічний торішній показник. Основним експортним товаром цієї групи, відзначають в Інституті аграрної економіки, є соняшникова олія. Її продали на ринки країн світу на 3,0 млрд доларів – на 0,1 млрд доларів більше, ніж за дев’ять місяців торік. 

Лідером серед покупців жирів і олій українського виробництва традиційно виступає Індія, яка з 2015 року нарощує обсяги закупівель соняшникової олії. За дев’ять місяців цього року її частка у структурі українського експорту цього виду продукції склала 31,3 %. Решта основних країн-імпортерів помітно поступаються їй за вартісними обсягами закупівель: Китай – 15,3 %, Нідерланди – 10,1 %, Іспанія – 6,1 %, Ірак – 5,9 %, Італія – 5,8 % і Польща – 3,6 %. Сукупно ж на ці країни припадає майже 78 % вартості експорту олій та жирів. 

Наростили за січень-вересень експортні потужності й виробники вітчизняної м’ясопродукції, додавши порівняно з аналогічним періодом торік 11 %, або 52 млн доларів. Аналітики пояснюють, що такі зрушення в експорті м’яса і субпродуктів обумовлені двома чинниками. По-перше, дається взнаки широка географічна диверсифікація, що триває, і закріплення на нових ринках збуту після втрати російського. Якщо ще 2015 року позиції основного імпортера українського м’яса і субпродуктів утримувала Росія, то з 2017-го переважають постачання на ринки країн Європи й Азії. 

За дев’ять місяців цього року найбільше продукції цієї групи – 18,1 %, або на 96 млн доларів, – імпортувала Саудівська Аравія, закупивши втричі більше української м’ясної продукції, ніж за січень-вересень торік (31 млн доларів). Нідерланди, які два роки поспіль очолювали рейтинг імпортерів продукції цієї групи, посідають поки другий щабель (15,2 %). А ось Словаччина (8,9 %), Білорусь (6,4 %), Азербайджан (5,2 %), Ірак (4,4 %), ОАЕ (3,9 %), Казахстан (3,5 %) і Гонконг (3,3 %) купують менше. Проте загалом до цих країн експортується понад 69 % м’ясопродукції, якщо брати до уваги грошовий обсяг. 

Другим чинником, який впливає на збільшення експорту агропродукції цієї групи, вважає заступник директора Інституту аграрної економіки, є зростання вартості й обсягів постачання на зарубіжні ринки м’яса птиці. Причому ця тенденція позначилася ще 2017 року і зберігається досі. Так, за січень-вересень вартість експорту м’яса птиці збільшилася проти торішніх показників за відповідний період на 15 % – із 381 млн доларів торік до 439 млн доларів при зростанні обсягів експорту цього виду м’ясної продукції з 244 тис. т до 303 тис. т.

Тож, з одного боку, справджуються попередні прогнози науковців Інституту аграрної економіки про суттєве збільшення за результатами року обсягів експорту м’яса та субпродуктів. А з іншого, чи будуть і далі українські аграрії нарощувати свої експортні м’язи, покаже час і ті законопроєкти, які буде ухвалено чинним парламентом. 

Текст: Лариса Вишинська 

Залишити коментар