П'ятниця, 4 грудня

Біологи встановили, що мікроб Metallosphaera sedula володіє схильністю до вживання мінералів у поєднаннях, характерних для метеоритів.

Виявлення подібних організмів не тільки наводить на роздуми про те, як земне життя може вижити поза планетою, але й дає уявлення про те, як ранні істоти могли отримувати ключові поживні речовини через метеорити.

Технічний термін для живих істот, які можуть використовувати камені як джерела енергії, вже існує – хемолітотрофи. Уже відомо, що деякі бактерії, такі як Leptospirillum ferrooxidans і Acidithiobacillus ferrooxidans, окислюють залізо в метеоритах.

Щоб знайти мікроб, який міг би розглядати метеорити як щось більше, ніж просто камінь із залізом, команда звернулася до термоацидофілів – мікробів, які добре справляються зі спекою і низьким pH. Їхній вибір, Metallosphaera sedula, вже давно відомий специфічними смаками: він здатний поглинати сульфід заліза з вугілля.

Щоб з’ясувати, чи дійсно мікроорганізм віддасть перевагу метеориту, колонії цих істот запропонували зразок, що відображає властивості звичайного для Землі типу кам’янистих метеоритів: NWA 1172, шматок мінералу вагою 120 кг, який знайшли ще в 2000 році. Вчені припустили, що він повинен сподобатися мікроорганізму.

«NWA 1172 – мультиметалевий матеріал, який може містити набагато більше мікроелементів для полегшення метаболічної активності та зростання мікроорганізмів», – пояснює астробіологиня Тетяна Мілоевіч із Віденського університету.

Культуру підсадили на стерильний зразок метеорита. Для порівняння мікроорганізмам також запропонували подрібнений метеорит та іншу мінеральну «страву»: подрібнені зразки мідно-залізо-сірчаного мінерального халькопіріту. Вчені виявили суттєву різницю у зрості колоній залежно від виду «дієти».

Автори відзначають, що за всіма ознаками позаземна дієта більше подобалася цим істотам, ніж наземні мінеральні суміші.

«Наші дослідження підтверджують здатність M. sedula виконувати біотрансформацію метеоритних мінералів, виявляти мікробні відбитки пальців, залишені на матеріалі метеорита, і забезпечити наступний крок до розуміння біогеохімії метеоритів», – говорить Мілоевіч.

Залишити коментар