Четвер, 4 червня

Глобальне потепління призводить до зростання рівня Світового океану. А це наражає на ризик окремі міста, острови та навіть країни: за кілька десятиліть вони можуть просто… опинитися під водою. Точні дати невідомі, оскільки жодні прогнози не можна вважати стовідсотковими. Розповідаємо про місця, котрі опинилися в зоні найбільшої небезпеки.

Венеція

У листопаді цього року італійське місто пережило, напевно, найбільшу за останній час повідь. Вода піднялася майже до 2 м над рівнем моря. Утім, це не перший випадок, коли обожнюване туристами місто підтоплює. Наприклад, минулого року під водою опинилося близько чверті площі міста. І частково це все відбувається через глобальне потепління.

Безумовно, слід враховувати, що Венеція – це 117 дрібних островів у Венеціанській лагуні, і кожен із них залежить від погодних умов. Левова частка затоплень відбувається через вітри, але водночас італійське місто потерпає від «високої води» через просідання ґрунтів та зростання рівня моря. Ба більше, дослідники переконують: будівництво портів та каналів у минулому столітті неабияк вплинуло на зміни руху води через лагуну, тим самим підвищивши ризик затоплення Венеції, себто 117 островів.

Утім, міський голова Венеції безапеляційно звинуватив у масштабній осінній повені саме глобальне потепління.

«Потужна повінь у Венеції, яка викликала підтоплення значної частини італійського міста, є прямим результатом зміни клімату. Тепер уряд має прислухатися. Це наслідки зміни клімату … втрати будуть більшими», – заявив у листопаді глава міста.

Натомість метеорологиня ВВС Нікі Бері переконана: пов’язувати повінь у листопаді суто із глобальним потеплінням та змінами клімату – велика помилка. Проте, за словами експертки, «в умовах зміни клімату рівень моря зростає, і такі міста, як Венеція, яка до того ж і просідає, є особливо вразливими до такої зміни». А тим часом італійські вчені переконані, що Венеція має шанси повністю опинитися під водою вже до 2100 року.

Великий Бар’єрний риф 

Найбільша і, напевно, найвідоміша у світі система коралових рифів, розташована біля східного узбережжя Австралії, також ризикує зникнути до середини цього століття. Останній звіт австралійського уряду засвідчив: стан Великого Бар’єрного рифу дуже поганий. 

Заговорили про такі ризики через зростання середньої температури моря, що негативно впливає на стан коралів. Водночас вода океану, поглинаючи вуглекислий газ, стає більш кислотною. Це також руйнує корали, після чого їх просто поїдають морські хижаки.

Підтверджує критичний стан рифу й останній звіт Great Barrier Reef Marine Park Authority (GBRMPA). Відповідно до законодавства Австралії, організація має розповідати про стан рифу що п’ять років. Перша праця була оприлюднена ще 10 років тому. У ній вчені писали про те, що риф «перебуває на перехресті між позитивним і контрольованим майбутнім та більш непевним». А вже у другому звіті, за 2014 рік, зазначалося, що риф перебуває «під тиском» і потребує негайних дій у боротьбі з основними викликами. Висновки цьогорічного звіту втішають ще менше.

«Відтоді стан регіону ще більше погіршився, і 2019 року Австралія має справу з рифом, що змінився та став менш стійким», – йдеться у праці.

Зрештою, уряд Австралії дійшов висновку, що через глобальне потепління шансів зберегти Великий Бар’єрний риф дедалі менше. А тому «навряд чи вдасться показати його майбутнім поколінням».

Слід пам’ятати, що Великий Бар’єрний риф – це домівка для приблизно 25 % водного біорізноманіття. Дослідники запевняють: у ньому мешкає величезна кількість тварин: від мікроскопічного планктону до китів вагою понад 100 тонн. Усього в цьому регіоні проживають 1625 видів риб, 630 видів морських зірок та морських їжаків, 14 селекційних видів морських змій, 215 видів птахів, 30 видів китів та дельфінів тощо.

Кірибаті

Тихоокеанська республіка може «похвалитися» непростим минулим: у роки холодної війни її коралові острови використовувалися Великою Британією для випробувань ядерної зброї. На деяких островах і досі залишаються відходи, котрі будь-якої миті можуть потрапити до відкритого океану.

Та на цьому не все: мешканці держави буквально «втікають» від океану, одна сьома всіх переселенців Кірибаті – це «кліматичні біженці», чиї домівки поступово опиняються під водою.

«У найближчому майбутньому людям, можливо, доведеться переселитися. Коли зростання рівня води безпосередньо впливає на тебе, дуже важко його заперечити», – говорить Аноте Тонґ, експрезидент Кірибаті.

За прогнозом Всесвітньої метеорологічної організації, держава може повністю піти від воду протягом наступних 30-60 років. Деякі екологи вважають, що «точка неповернення» для республіки вже давно в минулому.

Маямі-Біч

Прибережне курортне місто Флориди – одне з перших у США, що відчуває на собі наслідки кліматичних змін. Маямі-Біч у середньому перебуває лише на 1,3 м вище за рівень моря, а тому належить до вразливих до затоплень, штормів та ураганів регіонів. Останній із них – ураган Ірма – стався у вересні 2017 року, практично зруйнувавши пляжну лінію міста. Після всіх подібних катаклізмів влада міста вимушена шукати… пісок, аби відновлювати пляжі. Однак із часом протистояти клімату стає дедалі складніше.

«За прогнозами уряду США, рівень води у місті може зрости на 11-13 футів (3,4-3,9 м) до кінця століття. А лише 3 % округу Маямі-Дейд розташовані на рівні 12 футів (3,6 м) над рівнем моря», – переконаний Гарольд Вонлес, глава геологічного факультету Університету Маямі.

Цієї осені у Маямі-Біч оголосили надзвичайний кліматичний стан. Рішення, безумовно, символічне. Але воно чітко демонструє: проблема визнається навіть місцевою владою, а отже, ризики – цілком реальні.

«Деякі райони США не так добре підготовлені до змін клімату. Майамі-Біч, Флорида, наприклад, можуть опинитися під водою до кінця століття; кілька частин Нью-Йорка можуть бути затоплені», – таке попередження публікувало видання Business Insider ще чотири роки тому.

Амазонія

Ліси Амазонії опинилися в «екологічній петлі». З одного боку, дощові ліси Амазонії – це важливий складник природної системи регулювання клімату, оскільки відбувається поглинання більш ніж 15 % вуглекислого газу в атмосфері. З іншого боку – глобальне потепління впливає і на саму Амазонію, і навіть вплинуло на останню глобальну посуху в 2013 році.

Глобальне потепління провокує зростання рівня середньої світової температури. І це стає однією з причин, чому в Амазонії трапляються одні з найбільш сильних пожеж за останні десятиліття. Ці пожежі не лише руйнують екосистему, але і збільшують кількість викидів вуглекислого газу. Ось що мається на увазі під «екологічною петлею».

У NASA запевняють: якщо посушливий сезон в Амазонії триватиме довше за п’ять-сім місяців, ліси не зможуть отримувати вдосталь дощової води для підтримання життєдіяльності рослин, а отже, із часом можуть перетворитися на трав’янисті рівнини. Поки що в регіоні періоди без дощів тривають лише на кілька тижнів менше за критичний показник, встановлений NASA.

«Втрата величезної лісової екосистеми Амазонії може збільшити посухи в Бразилії та потенційно порушити дощові сезони навіть у Техасі», – вважають дослідники.

Текст: Степан Коза

Залишити коментар