Вівторок, 1 грудня

На крихітному полінезійському острові – його площа всього близько 163 кв. км – налічується майже 1 тис. монолітних статуй розміром від 3-5 до 10-12 м. Їх створили місцеві мешканці в XI-XVI століття – задовго до того, як туди вперше прибули європейці.

У вчених було кілька припущень щодо призначення кам’яних ідолів, проте донедавна жодне з них не можна було підтвердити або спростувати напевно.

Команда американських археологів під керівництвом Джо Анни Ван Тілберг стверджує, що знайшла наукові докази того, що метою спорудження моаї було підвищення врожайності місцевих земель.

Такий висновок вчені зробили, вивчивши хімічний склад базальтової породи, з якої вирубані статуї.

Команді Ван Тілберг допомагала геоархеологиня та ґрунтознавиця Сара Шервуд. Спільно вони провели ретельне дослідження двох бовванів із каменоломні, розташованій на схилі вулкана Рано Рараку в західній частині острова.

Саме звідти родом 95 % всіх монолітних статуй, хоча сам вулкан біля основи займає менш як 1 % площі тихоокеанського острова.

«Коли ми отримали результати хімічного аналізу, я не повірила своїм очам, – згадує Шервуд. – Там була дуже висока концентрація елементів, які я в принципі не очікувала побачити – на кшталт кальцію або фосфору. Саме вони є ключовими для успішного вирощування рослин і просто необхідні для отримання високого врожаю «.

Це дозволило вченим зробити висновок, що підніжжя вулкана не тільки служило місцевим жителям джерелом каменю, але й надавало родючі землі для сільського господарства.

«В інших місцях острова ґрунти швидко виснажувалися й зазнавали ерозії, оскільки рослини витягали з них поживні речовини. Але в каменоломні, де внаслідок будівельних робіт земля постійно піддобрювалася дрібними фрагментами базальтової породи, були ідеальні умови для вирощування сільгоспкультур», – пояснює професор Шервуд.

Подальші аналізи ґрунту біля каменоломні Рано Рараку показали, що в минулому там дійсно вирощували різні види культур: банани, батат і колоказію (таро).

Помітивши, що поруч із вирубаними з вулканічного базальту бовванами земля дає більший урожай, аборигени цілком могли розставити їх по всьому острову.

Таким чином, статуї фактично виконували функцію добрив. Хоча з таким самим (або навіть більшим) успіхом можна було піддобрювати поля просто вулканічною породою, розмеленою на дрібні частини.

«Наші розкопки розширюють наші уявлення про моаї та змушують нас зрозуміти: яким би очевидним нам щось не здавалося спочатку, насправді все не так просто», – говорить Ван Тілберг, що присвятила дослідженню статуй острова Пасхи понад 30 років.

3 комментария

  1. Эти ученые за открытие наверное получат всемирное признание и премии-этож надо додуматься до такой глупости, статуи выполняли функции удобрений.А нельзя было в таком случае просто поставить вырезаные столбы ,или каменные глыбы ,практично и не так трудозатратно ,или же все таки надо было вырезать истуканов.Глупость ,тупость и безнравственность ,эти амераканцы думають что как бы и чтобы они не говорили и не делали, весь остальной мир должен в это априори верить.

    • Что-то не очень верится!
      А можно взять одного и поставить на дачу…?

      С Русланом абсолютно согласен!
      Стучу по клаве американского компьютера, еложу немецкой мышкой, пью палёную российскую водку и абсолютно с ним согласен — американцы тупые, глупые и безнравственные…!!

Залишити коментар