Середа, 25 листопада

Шок-контент від хорошого хлопця. Навіщо чоловіки шлють дікпіки, і як на це реагувати

Головний редактор журналу з редакцією за кордоном десь із рік умовляв мене очолити відділ його видання. Запрошував на каву, слав есемески і телефонував із направду непоганим job-offer. Коли ж зрозумів, що навідріз відмовляю, узяв і вислав фото свого пеніса. А я ж уже мало не погодилась. Ще раніше я трохи волонтерила, тримала зв’язок із одним медиком, хорошим хлопцем, що їздив на передову. Якось хлопчина почав розповідати про довоєнне життя, а відверту розмову припечатав не менш відвертим фото у приватні повідомлення фейсбуку. Так я зав’язала з волонтерством. 

Отримай – розпишися

Якщо ви ніколи не отримували дікпік (з англ. dick pic – фото пеніса), перевірте, чи зареєстровані ви в соцмережах, а ще краще – перетрусіть папку «Інші» з повідомленнями на фейсбуці, заведіть аккаунт у тіндері або ж відновіть реєстрацію на будь-якому сайті знайомств. Можна одноразово, для експерименту, відповісти на кілька турецько-арабських «Рrivyet» і трохи посидіти у засідці. 

Діджитал-ексгібіціонізм і надсилання подібних фото насправді – явище давнє й більш розповсюджене, аніж може комусь здаватися. Моя колежанка ще років із 10 тому познайомилася в інтернеті з білорусом, що проживав у Стамбулі. Варто сказати, що мережі тоді були цнотливішими, аніж зараз. Друзів знаходили в напівзабутій програмці ICQ методом сліпого набору цифр. Списувалися, шукали спільні інтереси й примудрялися листуватися роками. Той хлопчина теж не втримався – і вислав новій знайомій свій дікпік. 

Огиду, регіт із прокручування вказівним коло скроні чи випадання в екстаз? Чого ви, чоловіки, чекаєте, роблячи спалах, відтягнувши резинку трусів? А раптом реакція буде не такою, як би вам хотілося? Й зустрічне питання – а якої б вам хотілося? І що про це пишуть світила психіатрії? А що сказав би дідусь Фройд? Зараз він би точно втирав сльозу від об’єму піддослідного матеріалу в зв’язку із бурхливим розвитком соцмереж. 

«А він їй шо?»

Моя колежанка тоді не розгубилася і теж вирішила докопатися до істини. На запитання, навіщо надіслав свої причандали, хлопака написав, що не мав особливої мети. Напевне, таки лукавив, бо закордонні блогери вивели щонайменше три причин, чому жінки у соцмережах отримують непрошені фото прутня. 

Причина перша – деякі чоловіки відчувають невпевненість у власній сексуальності й чекають її підтвердження. Прикольно, правда? Бубочки соромляться, комплексують і цілком щиро очікують, що ти напишеш: «Та не парся, бро! Він чудовий. Надсилай іще». Я не надто вірю в таке пояснення, але уже є чимало каналів, де діджитал-ексгібіціоністів навчають робити якісні фото «ню» без прутня в кадрі. І о, диво – у них виходить.

Причина друга – так чоловіки намагаються зробити комплімент й показати своє зацікавлення. Тут узагалі краще не коментувати, аби не акцентувати на програші самця людини розумної в ході еволюції, бо навіть чоловіча особина палочника і сорокопуда азійського роблять компліменти устократ вишуканіше й переконливіше. 

Третя причина, що найбільш близька до істини, – так деякі особини із членом самостверджуються за рахунок жінок. І це таки насилля й домагання. Для таких не існує «правила згоди», коли йдеться про інтимні стосунки. Згідно з останніми дослідженнями, що були опубліковані у журналі The Journal of Sex Research у серпні, серед любителів надсилати дікпіки, окрім клінічних пацієнтів психіатрії, – переважно нарциси й сексисти. І якщо в житті вони якось стримують себе, то інтернет стерпить усе.

Просто дядечкові зі спущеними штанами тепер не потрібно вичікувати за кущем. Клац-клац – і його збочена потреба легко реалізована повною мірою в домашньому кріслі та з інтернетом. Умовним дядечком у розчахнутому пальті може виявитися колишній чи теперішній шеф, крутий хлопака з передової, розумний чувак – лідер думок, з якими у тебе спільне членство у спільноті з допомоги бездомним котам і 35 спільних друзів. 

«А вона йому шо?»

І нехай у серіалі «Ейфорія» кадри, де подруги визначають типаж хлопця за його дікпіком, видаються кумедними, скарги на збочені фото стали проблемою IT-спільноти. Фейсбук довго мудрував і розробляв алгоритми і зрештою, почав «банити» тих, хто надсилав дікпіки. Щоправда, бан отримували найчастіше адресати – ті, кому надсилали відверті фото. 

Жіночий рух, заручившись підтримкою блогерів, розпочав безстрокову кампанію «Я про це не просила» (I Didn’t Ask for This). Американка Вітні Белл із Лос-Анджелеса зібрала всі дікпіки, що їх вона отримала за життя – 200 штук! – і влаштувала експозицію на стінах власної квартири. Ще котрась блогерка із Німеччини надрукувала такі фото на значках і, кажуть, розпочала свій невеликий бізнес. У мережі навіть презентували нові смайли, серед них – Pinching Hand. Кажуть, саме таким жестом можна показати не лише розмір пеніса, а й мозку того, хто його фотографує для оприлюднення. За допомогою цього емодзі, вважають розробники, жінкам буде легше брати на кпини надсилачів небажаних фото. 

У фейсбуці є цілі спільноти, де жінки виявляють дікпік-чоловіків на підльоті й передають їхні координати іншим, аби мінімізувати ризики на сайтах знайомств, у мережах і застосунках. Хтось уже вирахував в інтернеті дружину чи родича дікпіківця й повернув небажані фото «у сім’ю». Ще хтось методично надсилає у відповідь такі ж – дбайливо збережені, із попередніх колекцій. 

І напевне, допоки притягнути до відповідальності за розповсюдження порнографії чи домагання видається майже неможливим, це не найгірший спосіб опору.

Ольга Гембік

2 комментария

Залишити коментар