Вівторок, 29 вересня

Дослідники з’ясували, що розподіл мушель у популяцій крабів-відлюдників, які ті змінюють за своє життя кілька разів, бо ростуть, нагадує розподіл багатства серед людей. Про це повідомляє The New York Times із посиланням на дослідження в науковому виданні Physica A, яке буде оприлюднене наступного місяця.

Краби-відлюдники потребують мушель протягом життя, але самі їх виростити не можуть. Тому вони зазвичай обирають мушлі, що лишилися від мертвих слимаків. Як заявляють дослідники, розподіл мушель у крабів-відлюдників нагадує розподіл багатства в людському суспільстві.

Дослідники взяли популяцію 300 крабів-відлюдників і вийняли їх із панцирів. Перед тим вони заміряли вагу кожної істоти та її «оселі». Після цього вчені проаналізували, як краби розподілили між собою панцирі.

З’ясувалося, що графік розподілу дуже близький до кривої розподілу багатства в суспільстві: мушлі середньої ваги були найбільш потрібними, і лише незначна частка припала на найлегші та найважчі. Причому розподіл не залежав від віку крабів, їхніх родинних зв’язків (старші краби не передавали своїх мушель молодшим).

Автори також розрахували коефіцієнт нерівності для досліджуваної популяції, де замість економічних благ узяли вагу мушель. Як виявилося, 1 % крабів володів 3 % усієї ваги мушель – він підтверджує факт нерівності, втім порівняно з людьми вона є невеликою.

Така нерівність походить з іншого явища, притаманного крабам-відлюдникам, – «ланцюг доступних місць», який у 1980-х роках описав один із авторів нинішнього дослідження з Університету Стоні-Брук Айвен Чейз: коли один краб знаходить краще «житло», він полишає свою стару мушлю, і менший краб може підібрати її, аби заселитися туди. Так по «ланцюгу» краби передають свої мушлі – майже як люди обмінюються економічними благами.

Чейз та його співавтори вважають, що на прикладі крабів-відлюдників можна також досліджувати процеси нерівномірного розподілу благ у суспільстві.

Залишити коментар