Неділя, 27 вересня

Дослідження підтвердило, що остання популяція мамонтів, яка мешкала на острові Врангеля, страждала від накопичення шкідливих мутацій. Дослідження генома показало, що в останніх мамонтів були серйозно порушені важливі функції організму.

Якщо на материку шерстисті мамонти (Mammuthus primigenius) зникли близько 10 тис. років тому, то на невеликому острові Святого Павла в Баренцевому морі (нині територія штату Аляска) мамонти зберігалися 5600 років тому, а на острові Врангеля – близько 4 тис. років тому.

Автори нинішнього дослідження вирішили на практиці перевірити, як впливали мутації в геномі мамонтів острова Врангеля на їхній організм.

«Ключовим нововведенням нашої статті є те, що ми фактично воскрешаємо гени мамонта острова Врангеля, щоб перевірити, чи дійсно їхні мутації були небезпечними, оскільки більшість мутацій насправді нічого не роблять», – сказав еволюційний біолог Вінсент Лінч з Університету в Буффало.

«Крім припущення, що останні мамонти були, ймовірно, нездоровим населенням, це історія для живих видів, що перебувають під загрозою зникнення: якщо їхні популяції залишаються маленькими, вони теж можуть накопичувати шкідливі мутації, які можуть сприяти їх зникненню», – підкреслив учений.

Лінч і його колеги виявили шкідливі мутації, порівнявши геном мамонтів острова Врангеля з їхніми живими родичами – трьома азіатськими слонами. Вони також порівняли його з геномами двох інших мамонтів – один із них жив 44 800 років тому, а інший – 20 тис. років тому, коли популяції були великими і здоровими.

Із цих порівнянь вони змогли ідентифікувати мутації, пов’язані з дефектами в морфології сперматозоїдів, передачі сигналів інсуліну і нюховими рецепторами. Тварини також, ймовірно, мали вищі показники чоловічого безпліддя і діабету, а також неврологічних дефектів.

Але також важливо відзначити, що це не було єдиним чинником, що сприяє вимиранню останніх мамонтів. Їх загибель почалася 11 700 років тому, ближче до кінця останнього льодовикового періоду. Коли світ нагрівся і люди поширилися, мамонти почали вимирати. Трохи менше 10 тис. років тому цей вид вимер на більшості територій в Євразії та Північній Америці.

Це різке скорочення чисельності призвело до зниження генетичної різноманітності, що означало, що тварини менш здатні очищати популяцію від поганих мутацій. Розуміння цього механізму – важливий інструмент для збереження видів. У цьому разі йдеться не про мамонтів, а про тих тварин, які ще живуть на нашій планеті.

Залишити коментар