Вівторок, 11 серпня

Згідно з новим дослідженням, один із найстаріших мечів у світі, віком близько 5 тис. років, був у музеї на острові Святого Лазаря у Венеції. Рідкісна зброя зі Східної Туреччини багато років вважалася частиною середньовічної колекції.

Тільки коли місцева аспірантка, фахівчиня з давньої зброї роздивилася меч, він був узятий для подальшого аналізу, щоб точно визначити його вік. Меч міг бути церемоніальним предметом або наступальною зброєю, яка використовувалася в бою.

Вітторія Далл’Армелліна з венеціанського університету Ка-Фоскарі побачила меч у маленькій шафці, оточеним середньовічними предметами, у Мехитарістському монастирі на острові Святого Лазаря у Венеціанській лагуні. Мехитарістський монастир, який є штаб-квартирою Вірменської католицької конгрегації мехитаристів, включає музеї, церкву, житлові квартали, бібліотеку, музеї, картинну галерею, друкарню та дослідні установи.

Зброя втрапила на очі Далл’Армелліна, коли та вивчала походження і еволюцію мечів на Стародавньому Близькому Сході. Вона подумала, що виявлена нею зброя виглядає не як середньовічний артефакт, а як набагато старіший меч, схожий на той, з яким вона вже стикалася в своїх дослідженнях.

Він був схожий на ті, що були знайдені в Королівському палаці Арслантепе в сучасній східній Туреччині. Ці мечі зазвичай датуються початком бронзової доби – близько 3 тис. років до н. е. Але на відміну від деяких зразків з Арслантепе, меч не прикрашений і не має видимих написів, прикрас або відмінних рис.

Сильна схожість з мечами Арслантепе, а також інформація про металевий склад дозволили експертам визначити, що меч датується приблизно кінцем четвертого і початком третього тисячоліття до нашої ери.

Меч з острова Святого Лазаря виявився виготовленим із миш’якової бронзи, сплаву, який часто використовувався до широкого поширення бронзи. У цьому сплаві використовуються мідь і миш’як, на відміну від міді, олова або інших металів для виготовлення звичної бронзи.

Цей тип меча був знайдений у порівняно невеликому регіоні в Східній Анатолії, між верхньою течією Євфрату і південним берегом Чорного моря. Подальший аналіз мікроелементів може додатково визначити точне джерело металу.

Поки не вдалося виявити жодних слідів використання зброї. Проводяться подальші дослідження меча, історія якого досі «оповита таємницею».

Залишити коментар